Немає жодних «потім»! Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні

Якщо постійно відкладати свої навіть найнезначніші справи, їх зрештою накопичиться стільки, що на розв’язання всього цього не вистачить жодних сил. І ми знову їх відкладемо. Наприклад, на завтра.

Це страх

У більшості випадків саме він є глибинною причиною того, що ми відкладаємо справи на потім. Ми просто боїмося помилитися, боїмося, що щось не вийде, і ми виглядатимемо безглуздо в очах інших. Жахає також невідомість.

Наведу приклад: вам не подобається ваша робота, ви давно хочете звільнитися, але весь час знаходяться «вагомі причини», щоб відкласти цей крок… Насправді ви боїтеся невідомості. Адже та робота, яка є, хай і не подобається, але дає стабільність і повністю передбачувана, ви знаєте, чого від неї чекати. А от нова робота сповнена несподіванок і сюрпризів, багато з яких можуть виявитися гіршими за те, що є. Це може не відповідати реальності, але якщо ви так думаєте, то ці наслідки зміни роботи можуть лякати, а отже, краще відкласти зміни на потім…

Однак, якщо ви постійно відкладаєте важливі рішення у своєму житті, ви ризикуєте втратити щось важливе в майбутньому, тому зі страхом потрібно боротися.

Найперший і найважливіший крок у подоланні страху — визнання. Визнання того, що ми відкладаємо важливі рішення саме через нього, а не з якоїсь іншої причини. Потрібно поглянути в обличчя своєму страху. А потім об’єктивно розглянути наслідки прийняття рішення, продумати, як ви можете підстрахуватися й звести ризик до мінімуму.

Погане, якщо й трапиться, то потім, а не зараз…

Більшості людей дуже важко працювати самостійно, без пильного ока, без контролю з боку. У школі за бездіяльність і балачки вас соромив учитель, на роботі за невиконання обов’язків ви завжди отримуєте догану від начальника. Ось чому багатьом складно працювати фрілансером віддалено — багато спокус побайдикувати, багато відволікальних моментів і, найголовніше — жодного контролю. Немає жодних негативних наслідків прямо зараз. Потім ви, звісно ж, отримаєте наганяй від начальства, але ж це буде потім…

Бажання задоволень, просто зараз

Звісно ж, солодко поспати вранці, а потім ще півдня провалятися в ліжку — набагато приємніше, ніж підніматися ні світ ні зоря на пробіжку. Безцільно лазити в інтернеті, слухати музику, дивитися фільми і ставити лайки під фотками в соцмережі — набагато краще, ніж робити складний проєкт, віддача від якого буде ой як не скоро. Прямо зараз приємніше з’їсти коробку шоколадних цукерок, картоплю фрі та мамин пиріг, ніж їсти корисні овочі, для схуднення. Адже для того, щоб скинути вагу, потрібен час. Постійна робота над собою та жорсткий контроль. А якщо бажання отримувати задоволення зараз поєднується з відсутністю контролю — самі здогадайтеся, що вийде.

Брак мотивації

Відкладання на потім вказує на те, що у нас просто немає мотивації, або її недостатньо. Мотивація — це спонукальна до дії сила. Мотивації може не бути, оскільки насправді нам не потрібна ця дія, вона нав’язана кимось, мета не важлива. Ця справа слабо пов’язана з іншими вашими цілями, дуже нудна, змушує вас напружувати свої слабкі сторони, те, що дається вам із великими труднощами. Загалом, треба розібратися, чи дійсно вам необхідно це робити, і чи можна це доручити комусь іншому, кому це не буде в тягар.

Самообман

Ні для кого не секрет, що люди схильні обманювати себе, мріючи, що в майбутньому все буде краще, ніж зараз. Вони не отримують радості від того, що мають, від того, що відбувається тут і зараз. «У майбутньому я добре зароблятиму, працюючи 4 години на тиждень, бігатиму вранці та ходитиму до тренажерної зали, у мене буде чудова сім’я», «Я почну наступного понеділка, не сьогодні»… До речі, за своє життя я не зустріла жодної людини, яка схудла, відкладаючи вареники варені броколі «на завтра»:)

А правда в тому, що наше майбутнє — результат саме сьогоднішніх дій. І якщо сьогодні ми лежимо на дивані, то в найближчому майбутньому не купимо квартиру, машину, нові чоботи чи модні джинси. Якщо ми їмо смажену картоплю із салом, торти та вареники з сиром, то скинути 10 кг за місяць не вийде. І за рік теж. Якщо ми після розставання лежимо й плачемо в подушку вже третій місяць поспіль, то прямо тут і зараз побудувати нові, щасливі, гармонійні стосунки не вдасться. І завести сім’ю, звісно ж, теж.

Немає жодних «потім», «пізніше» та «не сьогодні». Є тільки сьогодні і зараз!