Дядько мого чоловіка любив повторювати, усміхаючись: «Я людина! І свою зарплату витрачаю за три дні!». Я ніколи не розуміла, у чому тут полягає гордість. У визнанні власної слабкості, чи у маленькому розмірі заробітної плати? Чи в тому відчутті ейфорії, яке охоплює людину в день отримання грошей.
У нас люди живуть за якимись стародавніми заповідями:
«Скупий не скаржся, що часи погані. Все, що маєш — витрачай. Запам’ятай, життя одне».
Проте, ці рядки були адресовані не звичайним людям, які заробляли собі на прожиток, а вельможам та падишахам, які в’яли над своїм незліченним багатством. Цей вислів закінчувався так:
«Скільки б золота ти не награбував, але в інший світ звідси не забереш, з собою, і жменьки».
У нас вважається, що накопичувати гроші звичайній людині — безглуздо. Все одно, вкладення заморозять, інфляція «з’їсть» заощадження.
Я взагалі не розумію розмов про інфляцію. Який сенс скаржитися на те, що гроші знецінюються, якщо наш народ скуповує все підряд?
«Як багато на світі речей, які мені не потрібні».
Добре філософствувати в епоху, в якій немає торгових центрів, знижок та акцій. Спробуйте довести цю істину сучасному поколінню. Витрачати гроші — це добровільна справа. Кожен вирішує, що з ними робити.
Але ж є ще й інша категорія людей, яким вічно мало всього, і їм обов’язково потрібно брати кредити. Жити в борг, але красиво.
Я не можу зрозуміти мотивів такої поведінки: чи в дитинстві цих людей не балували, чи, навпаки, балували так, що вони підсіли на гіперспоживання.
Мені дуже подобається ось цей вислів:
«Зараз не час думати про те, чого у тебе немає. Подумай про те, як обійтися з тим, що є».
Щастя можна шукати не на полицях магазину, а в книгах, у фільмах, у прогулянках, у музиці, у спілкуванні з цікавими людьми.
Але люди невгамовні, їм показали кредити, як легкий спосіб миттєво змінити життя: зробити ремонт, сісти за кермо іномарки та придбати гаджети.
У цьому немає нічого поганого. Просто потрібно розраховувати свої сили. А ще краще — більш дбайливо ставитися до грошей та іншого майна.
Ось ще один, на мій погляд, пророчий вислів, який мене вразив своєю жорсткістю:
«Спочатку попросиш у борг, потім попросиш милостиню».
Звісно, це не означає, що всі, хто коли-небудь відвідував кредитний відділ банку, рано чи пізно опиняться на вулиці. Але в цій фразі є мудрий сенс: жити потрібно по можливостях.
Коментарі