Прощання з горами
У суєту міст і в потоки машин
Повертаємося ми - просто нікуди подітися.
І спускаємося вниз з підкорених вершин,
Залишаючи в горах, залишаючи в горах своє серце.
Так залиште непотрібні суперечки -
Я собі вже все довів:
Краще гір можуть бути лише гори,
На яких ще не бував.
Хто захоче в біді залишатися один?
Хто захоче піти, покликом серця не почуй?
Але спускаємося ми з підкорених вершин ...
Що ж робити, і боги спускалися на землю.
Так залиште непотрібні суперечки -
Я собі вже все довів:
Краще гір можуть бути лише гори,
На яких ще не бував.
Скільки слів і надій, скільки пісень і тем
Гори будять у нас і звуть нас залишитися! -
Але спускаємося ми, хто на рік, хто зовсім,
Тому що завжди ми повинні повертатися.
Так залиште непотрібні суперечки -
Я собі вже все довів:
Краще гір можуть бути лише гори,
На яких ніхто не бував!
Володимир Висоцький
