Лірику Ліни Василівни знають кілька поколінь українців, рядки з її поезій можна почути в піснях і романсах, а скільки цитат з його творів стали афоризмами!
Найбільш закритий класик сучасності, яка писала в 60-е "в шухляду" за небажання співати дифірамби партії та подарувала нам історичні романи у віршах "Маруся Чурай", "Берестечко" і геніальну лірику, прославилася ще й своєю принциповістю, гордим непоступливим характером, передає Ukr.Media.
Понад 17 років тому вона вийшла зі Спілки письменників, публічно відмовилася від звання Героя України, заявивши: "Політичної біжутерії не ношу". Костенко відмовилася від нагороди з рук Віктора Януковича, і від пропозиції стати №1 у списку БЮТ на виборах у Верховну Раду.
В останні роки новин про письменницю – вкрай мало. Джерело з творчого оточення поетеси розповів нам, що Ліна Василівна серйозно хворіє і тому в останній рік її взагалі не бачили на публіці.
Про поетесу піклується її 60-річна донька-письменниця Оксана Пахльовська. Частенько приїжджає повідати улюблену бабусю Ярослава Франческа Барб'єрі (дочка Пахльовської зараз навчається в Оксфорді). А ось 47-річний син-програміст Василь Костенко вкрай рідко бачить матір - живе разом з родиною в США.
За розповідями приятелів поетеси, Ліна Василівна намагається відгороджуватися від людей - її мобільний може тижнями стояти на автовідповідачі, але коли у неї гарний настрій, може говорити з друзями годинами.
- Крім здоров'я, Ліні Василівні нічого не буду бажати, - сказав нам по телефону один з її поетів-друзів Іван Драч, - адже все інше в неї є: талант, розум і щаслива доля.
Відомий поет повідав, що їх знайомство з Костенко відбулося на початку 60-х: "Тоді ми обидва були молодші, добрішими і щасливішими, ніж зараз. До цих пір багато хто намагається її "розкусити", але у них ніколи цього не вийде".
Ліна Василівна народилася в один день з Максимом Рильським (19 березня, але на 35 років пізніше). "В цей день, - пише в мемуарах Ліна Василівна, - мене завжди приходила привітати молода ... співали "А ми ж тую червону калину підіймемо". Потім йшли на Хрещатик і, по дорозі, давши вітальну телеграму Рильському, заходили в "Троянду Закарпаття" випити хорошого вина і за його здоров'я, за моє".
АКТУАЛЬНІ ЦИТАТИ
І виростають покоління, котрі не чули тишини
О, найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни...
***
І жах, і кров, і смерть, і відчай,
І клекіт хижої орди,
Маленький чорний чоловічок
Накоїв чорної біди.
Не звір огидної породи,
Лох-Несс холодної Неви.
Куди ж ви дивитесь, народи?!
Сьогодні ми, а завтра - ві.
***
Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.
В барельєфах печалі уже їм спинилася мить.
А підмайстри іще не зробились майстрами.
А робота не жде. Її треба робить.
***
Шукайте цензора в собі.
Він там живе, дрімучий, без гоління.
Він там сидить, як чортика у трубі,
і тихо вилучає вам сумління.
