14 квітня - православна Церква вшановує пам'ять преподобної Марії Єгипетської

У п'ятому тижні Великого посту Православна Церква вшановує велику грішницю, яка стала праведницею ангелоподібної чистоти — преподобну Марію Єгипетську.

У віці дванадцяти років Марія залишила батьківський дім, стала на дорогу гріха, осквернивши свою чистоту й підкоривши страстям свій Богостворений образ…

Іноді те, що викликає осуд людей, і всіма відкидається, в очах Божих набуває іншого значення ― коли через падіння людина усвідомлює свій гріх, звільняється від його тенет і, залишивши суєтність земного буття, цілком присвячує себе служінню Богу. А зрештою, досягає святості й Царства Небесного.

Саме таким був хресний шлях преподобної Марії. Господь прикликав до Себе грішницю, відкрив перед нею Свої Батьківські обійми тоді, коли вона була від Нього незмірно далеко і навіть не замислювалася над тим, щоб зробити крок назустріч.

Одного разу Марія приєдналася до паломників, які вирушали до Святої Землі, аби вклонитися святим місцям Єрусалима. Та не благочестивий поклик, а блудний гріх керував тоді нею.

Прибувши до Палестини, Марія разом із групою богомольців опинилася біля воріт Єрусалимського храму, але не змогла увійти до нього. Блудниця побачила святий образ ― лик Пресвятої Богородиці з Немовлям. Тієї ж миті Марія відчула велику благодать, яка сповнила її душу, та разом з тим і палючий сором, ницість своїх гріхів. Цієї миті ніби спала пелена, яка досі покривала її совість. І Марія побачила весь бруд і беззаконня свого життя.

Саме з моменту тієї зустрічі ― Приснодіви Марії і Марії-блудниці — розпочався хресний шлях праведниці. Залишивши все, Марія поселилася в пустелі, повністю віддавши себе Господу. Великим було її падіння, але величним стало покаяння. Для всіх часів і поколінь, безсмертним прикладом буде подвиг великої подвижниці Єгипту.

Рік за роком у спеку і холод, Марія постом і молитвою долала зло, яким досі була охоплена її душа. Замало просто усвідомити гріх, недостатньо відвернути його зусиллям волі: він в наших спогадах, в нашій пошкодженій гріхом природі.

Різниця між грішником, який гине, і грішником, який шукає і знаходить свою дорогу до спасіння, в одному ― в рішучості, говорить преподобний Серафим Саровський. Благодать Божа завжди поряд: та ми не завжди можемо її відчути, як відчула Марія. Духовними очима вона поглянула на жах і нечисть, якими було сповнене її буття. Але святість, краса, непорочність Божої Матері розчулили грішницю, дали надію на спасіння, виправлення свого життя. Саме рішучість сподвигла преподобну Марію до боротьби, а зрештою і перемоги над гріхом.

Сьогодні Церква нагадує нам слова Спасителя: «Я прийшов кликати не праведних, але грішників до покаяння». (Мф. 9, 13). І ще раз Господь показує, що немає такого гріха, крім нерозкаяного, який би Він не простив. Потрібна тільки рішучість. Ми зробимо один крок до Бога, а Він – десять, в допомогу, для укріплення наших сил, заради нашого спасіння. Та без нашої волі Господь не може нам допомогти, не може силоміць навернути нас до покаяння.

У подвизі преподобної Марії Єгипетської Христос являє нам приклад, коли з Його допомогою із самого дна гріха людина піднімається до висоти святості. Нехай цей приклад буде для нас новим натхненням, новою надією, новим покликом, тому, що даремно ми оспівуємо святих, якщо не вчимося у них. Будемо просити та молити Преподобну Марію Єгипетську, словами з канону преподобного Андрія Критського: «Ти ми даждь светозарную благодать от Божественнаго свише промишления избежати страстей омрачения и пети усердно твоего, Марие, жития красная исправления».

Преподобна мати Маріє, моли Бога про нас!