Мученицька смерть святих князів страстотерпців Бориса і Гліба, яку брати взяли 1000 років тому, відкриває сьогодні нам шлях до примирення і порозуміння, передає Ukr.Media.
«Борис і Гліб були синами хрестителя Київської Русі рівноапостольного князя Володимира. У ті роки християнство зовсім недавно стало сповідатися на Русі, і язичницькі традиції залишалися сильні. Релігією язичників були підступність, жадібність і сила. Таке спотворене світосприйняття вилилося в міжусобні війни.
Київський престол захопив старший брат святих князів – Святополк Окаянний. Дружина переконувала князів піти війною на брата і скинути його з престолу. Але Борис з християнським смиренням відповів: «Не можу йти на старшого брата, він мені замість батька». Тоді Святополк підіслав до Борису і Глібу вбивць. Але незабаром здійснилося правосуддя Боже, і князівська влада Святополка, побудована на крові братів, звалилася», - розповів митрополит Антоній.
За словами керуючого справами УПЦ, святі князі Борис і Гліб прикладом свого мученицького подвигу відкрили нове бачення сенсу життя.
«З точки зору язичницького світу смерть братів була безглуздою, бо добровільно відмовитися від влади на той час означало визнати свою слабкість. Та й у сучасному світі нехтувати впливом і могутністю, які дає влада, вважається дурістю. Але з точки зору Святого Письма, яке вчить нас «Не любіть світу, ані того, що в світі» (1 Ін. 2:15) подвиг Бориса і Гліба - це прояв вищих християнських чеснот.
Що б сталося, коли б князі слухалися дружину і пішли зі зброєю на брата? Розв'язалася б кривава братовбивча війна, в якій загинули б тисячі і сотні тисяч одноплемінників. Принісши себе в жертву, Борис і Гліб не дали здійснитися цим вбивствам і вчинили за словом Божим: «Немає більше тієї любові, як хто душу свою покладе за друзів своїх» (Ін. 15:13). Разом з тим вони показали нове ставлення до земної влади як такої.
І сьогодні, коли диявол спокушає і спокушає нас відповісти ближньому злом на зло, необхідно згадати подвиг святих Бориса і Гліба, які чинили опір сатані і дали всім нам приклад істинної відваги і любові до Христа», - підкреслив митрополит Антоній.
