На 88-му році життя помер Ілля Глазунов. Живописець, ілюстратор, автор книг, сценограф, засновник Академії живопису, скульптури і зодчества. Співчуття висловив Володимир Путін — його і Глазунова, як сказав прес-секретар президента, пов'язували давні дружні стосунки. Прем'єр Дмитро Медведєв у телеграмі назвав Глазунова людиною, який любив свою країну і людей. Патріарх згадав Іллю Глазунова під час літургії. У художника було безліч нагород і звань. Але головне, що він залишив після себе, — це його полотна, які стали справжньою літописом російської історії.
87 років – Ілля Глазунов хотів жити і працювати до 100. Спрагу життя прищепив йому назавжди блокадний Ленінград. Коли смерть забрала найближчих: батька і матір, хлопчика вивезли по льоду Ладозького озера. З тих пір не було нічого, що змусило б його здатися, передає Ukr.Media.
"Ми з ним дружили багато років, я бував у майстерні, ми сиділи до ранку, я бачив, що мистецтво – частина його душі, щоб вся його душа, може бути. Не випадково черзі стояли до його картинам. Не всі його приймали і схвалювали, але він завжди був вірний собі", – згадує поет Андрій Дементьєв.
Дипломну роботу писав у Ленінградському інституті живопису. Це були "Дороги війни" — непроглядні хмари, виснажені обличчя. Пізніше полотно знищать. Він напише копію. Йому поставлять у підсумку "трійку" — нехай працює вчителем креслення і малювання. Повернувшись до Москви, брався за будь-яку роботу, і цього не соромився. Так, руками художника вантажив мішки.
Сам Глазунов згадував: "Якщо не я, то хто ж? Мене це завжди підносило з колін. Коли я працював вантажником, а там шуміли: перша виставка... А я працював вантажником, вантажив на Ризькому вокзалі мішки".
Це був 1957-й рік. Починалася "відлига", за Глазунова клопотався поет Сергій Михалков – про нього художник завжди згадував із вдячністю. Індіра Ганді, Леонід Брежнєв, Джина Лоллобриджида – Глазунов-портретист стає неймовірно затребуваним. Він пише історичні полотна, очолює патріотичний клуб "Родина", який займається освітою молоді та захистом пам'яток архітектури, пізніше, в 90-ті роки, бере участь у реставрації Московського Кремля.
"Інтелігент — це той, хто піклується про самосвідомості свого народу, про великі традиції свого народу, які і зробили Росію, распахнувшуюся на одну шосту частину світу, більше, ніж Римську імперію", – говорив Ілля Глазунов в одному зі своїх недавніх інтерв'ю.
Син Іван і дочка Віра теж художники. Вони навчалися у батька.
"Людина, любляча Росію, до кінця про неї думає, не змінює своєї справи, який ділиться усім і з усіма", – так розповідає про свого батька Іван Глазунов.
Викладати Глазунов Ілля Сергійович почав ще в 70-х. А в 80-х він створює Російську академію живопису, скульптури і зодчества.
"Створив прекрасне, найкраще за методикою навчальний заклад. Побудував з тієї ідеології, яка була в Імператорській академії. Домовлявся, возив робити копії з великих старих картин", – згадує художник Олександр Шилов.
Галерею Глазунова в останні роки відвідували патріарх Кирил, президент Володимир Путін, гості з Франції та інших країн. Розгром церков за радянської влади, особи XX століття, ілюстрації до творів Лермонтова і Достоєвського, старовинні ікони – Глазунов зібрав на Волхонці свою Росію.
"Картини Іллі Сергійовича – це історіософія у фарбах, і ви розповідаєте нам, робите все, щоб ми не забули про великих і страшних подіях нашої історії", – каже намісник московського Стрітенського монастиря архімандрит Тихон (Шевкунов).
Народний артист Радянського союзу, повний кавалер Ордена "За заслуги перед Вітчизною", володар золотої медалі ЮНЕСКО "За внесок у світову культуру". Але головне – Глазунов залишив більше 3 тисяч робіт – вони зберігаються в різних містах і країнах, на стінах музеїв, сторінках книг і альбомів. І в серцях тих, хто їх побачив.
