Саме 8 серпня 1920 року в Києві, на базі колишнього Костянтинівського юнкерського військового училища почалася підготовка зв'язківців на других Київських військово-інженерних курсах. Тим самим було покладено початок славній історії військ зв'язку, передає Ukr.Media.
Історичний досвід розвитку військового зв'язку підтверджує ту вирішальну роль, яку вони відіграють у збройній боротьбі, у досягненні перемоги. Свідченням тому зростання питомої ваги зв'язківців на фоні загальної чисельності військ. В роки громадянської війни вона становила близько трьох відсотків від загальної чисельності Червоної Армії, а до початку Великої Вітчизняної війни виросла до п'яти відсотків. В кінці Великої Вітчизняної війни майже кожен десятий воїн був зв'язківцем. На сьогодні близько дванадцяти відсотків від загальної чисельності Збройних Сил — це зв'язківці, а роль військ зв'язку в досягненні постійної бойової готовності Збройних Сил виросла ще більше.
Військовий зв'язок — це невід'ємна складова управління Збройними Силами, його технічна основа.
Війська зв'язку Збройних Сил України беруть свій початок від військ зв'язку армії Радянського Союзу. У січні 1992 року було створено Головне управління зв'язку Збройних Сил України, яке почало формування військ зв'язку незалежної держави. За час існування Збройних Сил України з розрізнених систем зв'язку створена єдина система, яка здатна забезпечити надійне управління Збройними Силами в будь-якій обстановці.
