Популярний український виконавець розповів в інтерв'ю, коли вперше його почали впізнавати перехожі, передає Ukr.Media.
Популярний український виконавець розповів що самого складне на зйомках "Х-фактора", коли вперше його почали впізнавати перехожі і про те, як одна з прихильниць подряпала їй шию.
— Олеже, розкажіть про ваших відчуттях в новому для себе амплуа — судді шоу "Х-фактор" (СТБ)?
— Зізнаюся, мені довелося звикати до своєї нової ролі. Перші дні зйомок виявилися досить напруженими, адже це зовсім інша галузь для мене. Повірте, дуже нелегко говорити людям "ні" — тим самим, бути може, руйнуючи їх мрію про велику сцену. Найскладніше в моїй новій іпостасі — залишатися раціональним і об'єктивним. Крім того, складно одночасно думати про те, як ти виглядаєш в кадрі і яким тебе чують глядачі. Але я розумію, що не тільки від мене залежить доля виконавців в нашому шоу. А взагалі, в цьому проекті я очікую знайти дійсно унікальну особистість, яка б справила фурор в українському шоу-бізнесі. Часом важко відшукати в людині родзинку. Але я намагаюся.
— З якою категорією конкурсантів ви насамперед хочете попрацювати: з хлопцями, дівчатами, колективами або з тими, кому за 30?
— З групою працювати цікаво. Але це складніша, адже в цій ситуації ти стикаєшся з зборами індивідуальностей. Якщо тебе не розуміє один чоловік, що набагато простіше з ним знайти контакт і щось пояснити, чому з трьома-чотирма особами. Мені цікаво попрацювати і з дівчатами, і з хлопцями. Хочеться в першу чергу допомогти талановитій людині — а якої він статі, не так важливо. Я розумію, що мої коментарі деяких можуть здатися іноді занадто жорсткими, але тим не менше я прагну допомогти в міру своїх можливостей. Знайти себе — це одне, а навчитися дарувати себе людям — зовсім інше. Кажу з власного досвіду. Чесно кажучи, коли я чую від учасника: "Я співаю для себе", мені відразу хочеться йому сказати: "Тоді співай собі на кухні, не змушуй інших тебе слухати".
— Я помітила, що на шоу багато жінок приходять виключно для того, щоб побачити вас наживо. Це лестить увага? І скільки за один сольний концерт ви встигаєте роздати своїх поцілунків?
— Звичайно, це приємно. Але погодьтеся, було б нерозумно на моєму місці рахувати, скільки за концерт я перецілував жінок (посміхається). Коли ви запитали мене про поцілунки, я відразу поду - малий про помаді!
Знаєте, не дуже приємно, коли жіноча помада залишає сліди на щоках, і мені доводиться весь час її витирати. Між зйомками мене поцілувала Настя Каменських, ось у неї помада — те що треба, ніяких проблем (сміється). А взагалі, якщо серйозно, я вже не можу уявити себе на сцені без поцілунків. У поцілунку про - є вся сутність людини — від його якихось глибинних переживань до сексуальної енергії. А чому, власне, ні? Якщо людина мене хоче поцілувати — значить, я йому приємний. Це дуже важливий момент у житті — відчувати, що ти для кого-то цінний.
— Популярність завжди має наслідки. Бували випадки, коли вам було дійсно страшно за своє життя?
— Бувало, що я і від своїх шанувальниць тікав... Недавно був випадок на великому збір - ному концерті в Києві. Організатори мені пообіцяли нормальну охорону, тому своїх хлопців я вирішив не залучати. Але в підсумку одна з дівчат вчепилася в мене всіма чотирма кінцівками, коли я намагався покинути зал! Охоронець вчасно не встиг зреагувати, а відривати цю дівчинку було досить неприємно. У підсумку, звичайно, все закінчилося благополучно — її з мене зняли, але шию вона мені таки подряпала і трохи не порвала шнурок з натільним хрестиком. Ось такий агресивний фанатизм — дуже непередбачуваний, але це частина моєї професії, і з нею доводиться миритися. Більшою мірою, це не так вже погано. Значить, це дійсно народна любов, якщо мене хочуть обійняти, хіба не так?
— Пам'ятаєте день, коли відчули, що стали впізнавати і що просто так вже по вулиці пройти не вдасться?
— Це було два роки тому. У мене взагалі цікавий випадок: спочатку популярними стали мої пісні, а тільки потім всі дізналися, хто такий Олег Винник. Перша незручність я відчув якось у ресторані, коли весь обслуговуючий персонал дуже уважно стежив за тим, як я їм. По своїй суті я відкрита людина. Але це відчуття, коли за тобою спостерігають нишком, не дуже приємне.
— А своєю популярністю ви хоча б користуєтеся?
— Ніколи не користувався і не буду. Більш того, близьких друзів теж попередив, щоб моїм прізвищем не прикривалися (посміхається). У мене був випадок, коли мого хорошого товариша потрібна була допомога. Він сам з Тернополя, і йому потрібно було терміново зробити біометричний паспорт, а черга в Овірі була страшна. Він взяв мій диск з автографом, підійшов до якоїсь жінки, яка там всім керувала, та сказав їй, що я його друг. Після цього документи швидко прийняли. Ось подібні зловживання службовим становищем я не люблю. Але коли людина знаходиться в майже безвихідному положенні (одному дійсно потрібно було терміново виїхати за кордон), я не можу не допомогти! Сам я з бюрократією в нашій країні розбираюся власними силами, і закони не порушую.
