Володимир Зеленський: "Школа – це перша дружба, перше кохання, перші конфлікти, все найперше, передає Ukr.Media. Перші знання, які всасиваєш, як губка. Шалено приємний час. Я не люблю озиратися в минуле, але школа – це єдине з минулого, куди хочеться повернутися. Річка, в яку хочеться увійти вдруге. Шкільний час асоціюється з постійними змінами. Моє покоління в школі застало три періоди – життя в СРСР, момент розпаду Союзу, і закінчували школу ми вже в незалежній Україні. Тому саме наше покоління застало перехід від значків до піонерських краваток. Якийсь міжпланетний стан – кілька країн з різною валютою і засадою знаходилися в один момент на одній і тій же території".
Юрій Корявченков (Юзик): "Школа – це уроки хімії. Я вчився в школі з поглибленим вивченням цього предмету, тому до кінця навчання єдине бажання було закинути ці підручники куди подалі. 1 вересня – це гарний настрій з легким сумом за минулим літом".
Степан Казанін: "Школа – це перший дружний колектив. У нас був супер-клас, 11-В – це сила! Я зі школи практично не вилазив: був і головою ради дружини, і комсоргом. Коротше, мені завжди було чим в школі зайнятися".
Олена Кравець: "Школа – це дитинство, білий фартух і банти. У школі я любила літературу і мови. За час навчання я змінила три школи, і з хлопцями з останньої ми підтримуємо дуже теплі стосунки. До речі, з подружками зі шкільних часів ми навіть поріднилися: вони стали хрещеними моїх дітей, а я хрестила їх".
Євген Кошовий: "Школа – це мої перші кроки на сцену. Саме в школі, в 3-му класі, я почав брати участь у заходах, які проходили на місцевому рівні! Я співав і грав у різного роду сценках, за що деякі вчителі мене недолюблювали, так як через участь у концертах мене звільняли від уроків для підготовки! Взагалі шкільний час – це прекрасний період, це друзі, двійки і п'ятірки, боязнь батьківських зборів. А ще це перший дзвінок і, звичайно, випускний, якого ніхто не пам'ятає, жартую. До речі, вже тоді я не був обділений жіночою увагою, хоча зовнішніми даними особливо не відрізнявся. А ось почав жартувати класу з 10-го".
Олександр Пікалов: "Школа – це перші порвані джинси. До речі, в цьому плані я був піонером, уже після мене всі почали їх носити в школі. Я вчився із задоволенням і добре, але тільки до шостого класу, поки не захопився рок-н-ролом і СТЕМом. Після цього вже почав покуривать, іноді прогулювати, чим страшно турбував свого дідуся. А взагалі я був найщасливішою дитиною в Радянському Союзі, адже моя мама працювала у відділі іграшок Дитячого світу".
Артем Гагарін: "Школа – це не тільки знання. В школі я почав займатися улюбленою справою, спочатку грати в КВН, а після і вести всі заходи. У школі я навчився дружити і з моїм однокласником Максимом, ми досі працюємо разом в студії "Квартал 95". Без перебільшень, моя школа №71 дала мені величезний поштовх у моєму житті".
Міка Фаталов: "Школа – це нове життя (тільки приїхав з Баку, новий світ, нові діти, нові люди); незручний костюм, окуляри (мама вирішила, що у мене поганий зір), а другого вересня я їх розбив – і мама вирішила, що зір у мене вже нормальний; обдерті книжки; обрисований Шевченко".
Валерій Жидков: "Школа – це фізкультура, стадіони, гранати, військова підготовка. Школа була далеко, їздили на шкільному автобусі від заводу. Якщо залишався чергувати після уроків, то запізнювався на автобус, що було куди гірше, ніж саме прибирання. Доводилося добиратися на рейсовому. Була в школі своя дружня "інтелектуальна банда", встигали зіграти три партії в шахи за зміну, малювали карикатури один на одного. Вже тоді, напевно, зароджувалася професія – бачити і показувати смішне в буденному. Дуже любив хімію, але знав її в теорії, так як не давали можливості проводити досліди. Як-то раз в школу приїхала комісія з області, це було дуже відповідальна подія. Кабінет з реактивами був відкритий і я, 11-класник, вирішив показати молодшому класу, який очікував на свій урок під дверима, одну з хімічних реакцій на практиці. Здогадався, що в колбочках є йод і цинк, та додав туди краплю води. Що буде, я не знав. У лічені секунди клас заповнився густим бузковим туманом, який провітрювали потім два тижні. За мій "хуліганський" вчинок мене викликали до директора. Люди, які тягнутися до науки, можуть нашкодити школі набагато більше, ніж хулігани. Також школа для мене це і шкільні дискотеки: перший Depeche Mode, Dr. Alban, "Комбінація". Все давалося легко, робив уроки вранці вже в школі перед заняттями".
