В цей день відзначають пам'ять біблійного пророка Самуїла, або Шмуеля (тобто «почутого богом»). Самуїл народився в найважчий для ізраїльтян час, і йому судилося навернути свій народ на шлях істинний, передає Ukr.Media.
При слабкому первосвященику Іллі моральне розкладання ізраїльтян досягло критичної точки. Результатом розбещеності, духовної та фізичної немочі стала поразка від филистимлян, захопили найбільшу святиню — Ковчег Завіту. Однак Самуїл, скликавши одноплемінників на урочисте покаяння, зумів надихнути їх на вигнання филистимлян. Після цього почалося відродження народу. Велику роль в цьому зіграли організовані Самуїлом «пророчі сонми», завданням яких було освічувати людей, а також пробуджувати в них патріотизм.
Самуїл мудро правив народом як верховного судді, але коли він став старий, люди, злякавшись повернення анархії, стали просити його призначити правителя над ними. Таким чином, вони відкинули Царя небесного, а забажали царя земного. І тоді Бог звелів Самуїлу зробити так, як просять люди, але попередив, що їх чекають нещастя, причина яких – звичайна жадібність і жорстокість земних правителів.
Пророк застерігав ізраїльтян і просив, щоб вони відмовилися від свого рішення, але ті були непохитні. Самуїл призначив царем Саула, але ще при його житті таємно помазав на царство іншого — Давида, оскільки перший правитель розчарував його.
Пророка Самуїла вважали заступником сильної статі, говорили: «Самійло-пророк сам молить Бога про мужика». Тому і Самойлін день ставав свого роду чоловічим святом: дочки подавали з ранку батькові сімейства нову сорочку, дружини накривали багатий стіл, щоб господар добрим та ситим приймався за справи.
У Самойлін день просили гарної погоди для осінніх робіт. Часу для них залишалося зовсім мало — зима неминуче наближалася.
В цей день в лісах вже з'являлися перші зимові опеньки, та діти з кошиками йшли за «урожаєм». На столі частою стравою в цей день були смажені гриби з картоплею.
