Ієронім Стридонский, один з чотирьох латинських отців Церкви, був людиною могутнього інтелекту та вогняного темпераменту. Він багато подорожував і в молодості здійснив паломництво у Святу Землю. Пізніше він пішов на чотири роки в Халкидскую пустелю, де жив відлюдником-аскетом. Тут він вивчав єврейську і халдейську мови і супутниками собі мав, за його власними словами, «лише скорпіонів і диких звірів». В пустелі він кілька разів чув труби, які інформуватимуть про Страшний Суд. У західноєвропейській живописі він часто зображується, як слухає ангелів, що кричать в трубки над його головою, передає Ukr.Media.
У 386 році Ієронім влаштувався в Віфлеємі. Саме тут протягом довгих років він перекладав Старий і Новий Заповіти на латинську мову. Одинадцять століть потому його версія була проголошена Тридентським собором як офіційний латинський текст Священного Писання (Вульгата). Крім того, вважається, що Ієронім був творцем глаголиці.
Згідно з популярною притчею, Ієронім вийняв скалку з лапи лева, який з тих пір став його відданим другом. У незліченних картинах святий Ієронім зображується вченим, що сидить у келії, пишучим, поруч лежить лев. Датою смерті Ієроніма вважається 420 рік. Його мощі були перенесені з Вифлеєму до Риму.
