Невже ми, дорослі люди, боязкі настільки, що не може вимовити п'ять простих слів: «Я тебе більше не люблю». Хіба так складно розійтися з миром, не отруюючи життя собі і не терзаючи колись коханої людини, передає Ukr.Media.
Задумайтесь над цим і пам'ятайте, ви змінюєте не своїй другій половині, ви змінюєте в першу чергу собі, і своїм вибором.
Дружина дізналася про мою зраду,
Але промовчала, дивлячись мені в очі.
Ні розмови, ні скандальної сцени
Лише гірка зради сльоза.
У погляді, повному мук, душевного болю,
Мені чулося лише одне питання:
«Я, хіба заслужила цієї долі?»
І зрозумів я, що спалив останній міст.
В ліжку лежачи, чекав її приходу,
Вона ж не поспішала приходити.
Мені згадалося, як я хотів свободи,
І як мріяв почати інше життя.
«Ось завтра і почну!» — вирішив я сміливо,
І зі спокійною совістю заснув.
А на світанку я знайшов лише тіло...
Останній раз в очі заглянув їй,
І на колінах попросив пробачення,
Але навряд чи вона чула мене...
Я знав про її серце і тиск,
Але продовжував все змінювати.
Вона завжди шукала виправдовуючись,
Любила мене серцем, всією душею,
Прощала безразличьє, невниманьє,
І не парафії часті додому...
Тепер себе страшенно ненавиджу!
Мені не повернути її і не обійняти;
І нікого не буде її ближче,
Як все ж боляче втрачати дорогих!
Цінуйте ваших близьких, поки поруч,
Поки ви з ними разом на землі,
Не отруювати життя зради отрутою,
І не шукайте щастя в стороні!
За кожну мить удвох моліть Бога,
Даруйте ніжність ви один одному знов!
Ваш скарб заритий у вашого порога.
І цей скарб — взаємна любов.
