В цей день приділяли багато уваги колесам, передає Ukr.Media.
За церковним календарем настає день пророка Осії, який жив у Ізраїльському царстві у часи, що передували загибелі Ізраїлю. За переказами, Осія боровся проти ідолопоклонства і звертав серця євреїв до Бога. Говорили, що дружина пророка розпусницею, зраджувала Осії і, врешті-решт, залишила його. Після цього він ще з більшим запалом став закликати ізраїльтян до покаяння і щирої віри. Осія стверджував, що Господь відвернеться від євреїв і закличе в царство язичників, які повірять в нього.
Колесником Осію прозвали тому, що в день його пам'яті приділяли багато уваги колесам. Вози ставили в сараї до весни, а перед цим перевіряли їх справність. Якщо вимагалося, нехитрий транспорт лагодили. У будь-якому випадку колеса знімали з осей. «На Осія колесо з віссю до весни розлучаються», — казали селяни, прибираючи віз і дістаючи сани, благо зимовий шлях до цього часу у багатьох районах вже встановлювався. А за останнім скрипу коліс воза ворожили про врожай. Якщо колеса їдуть тихо і не скриплять — наступного року вродить багато хліба і овочів.
Дітям в цей день загадували загадки про колесах і возах. Відомі, наприклад, такі: «Бариня підфарбована, поперек подпоясана, а спина намазана»; «Чотири братика умовилися ганятися, як не біжать, один одного не догонят»; «Один йде, чотирьох за собою веде, а п'ятий сидить, в очі дивиться».
Наші пращури на Осію згадували приказки про осінь. «Швидко тане день — не прив'яжеш за тин», — журилися люди. І сумували за літом: «Плаче жовтень холодними сльозами».
