21 листопада - День святого Михайла: історія свята, молитва.  Київські князі вважали Михаїла своїм патроном, зображали його на стародавніх гербах Києва

День святого Михайла, або Собор святого архистратига Михаїла, відзначають 21 листопада. Починаючи від Мономаховичів (1125 р.), київські князі вважали Михаїла своїм патроном, зображали його на стародавніх гербах Києва. Символ Михаїла присутній і на головній хоругві часів Богдана Хмельницького та на численних козацьких прапорах. Образ святого Михайла уособлює перемогу добра над темними силами: гримить грім — значить, святий Михайло бореться з чортами.

Молитва до Архістратига Божого Михайла.

Святий i великий Архангеле Божий Михаїле, незбагненної i надвічної Тройцi перший серед Ангелiв предстоятелю i роду людського заступнику й охоронителю, що сокрушив з воїнствами своїми главу прегордого Денницi на небесах i завжди перемагаєш злобу й підступи його на землi! До тебе вдаємося з вiрою i тобi молимося з любов'ю: будь нездоланним щитом i мiцним заборолом святiй Церквi i православнiй Батькiвщинi нашiй, охороняючи їх вогневидним мечем твоїм вiд усiх ворогiв видимих i невидимих. Не позбав, о Архангеле Божий, допомоги й заступництва твого нас, що прославляємо нинi святе iм'я твоє; бо хоч i многогрiшнi ми, та не хочемо в беззаконнях наших загинути, але щоб навернутися нам до Господа i Вiн оживив нас для добрих дiл. Просвiти ж розум наш лиця Божого свiтлом, що завжди сяє на чолi твоєму, щоб ми змогли пiзнати, що є воля Божа про нас: добра i досконала, i зрозумiти все, що належить нам чинити, а чого уникати й позбуватися. Змiцни благодаттю Господньою слабку волю й немiчне служiння наше, нехай, ствердившись у законi Господнiм, припинимо потурати бажанням плотi, захоплюючись, мов нерозумнi дiти, скороминущими красотами свiту цього, заради тлiнного й земного безумства забуваючи вiчне i небесне. Понад усе ж виблагай нам згори дух iстинного покаяння, нелицемiрну печаль заради Господа i скорботу за грiхи нашi, щоб останок днiв тимчасового життя нашого прожити, не догоджаючи почуттям i пристрастям нашим, але у спокутi злих дiл, що вчинили ми, зi сльозами вiри й скорботи сердечної, у подвигах чистоти i святих дiлах милосердя. Коли ж наблизиться час вiдходу нашого й визволення вiд пут тлiнного цього тiла, не залиши нас, Архангеле Божий, беззахисними проти духiв злоби пiднебесної, що звикли перегороджувати душi людськiй сходження на небо; нехай охороненi тобою, безперешкодно досягнемо преславних осель райських, де немає нi смутку, нi зiтхання, але життя нескiнченне, i, сподобившись побачити пресвiтле лице Всемилостивого Господа i Владики нашого, припадаючи зi сльозами до нiг Його, у радостi й замилуваннi вигукнемо: слава Тобi, найдорожчий Викупителю наш, що з великої любовi Твоєї до нас, недостойних, благоволив послати Ангелiв Твоїх на служiння спасiнню нашому! Амiнь