Такий висновок зробили канадськi вченi з унiверситету Торонто, передає Ukr.Media. Провiвши дослiдження на тему "Як розподiляються грошi у родинi", дослiдники помiтили, що чоловiки вiддають грошi у сiм'ю не зовсiм безкорисливо. Вони сподiваються, що коли вийдуть на пенсiю, жiнки так само матерiально пiдтримуватимуть їх. Вiдповiдно, що ближче до пенсiї, то "милiшими" стають дружини.
Та й за словами психологiв, найстiйкiшими шлюби стають за кiлька рокiв до виходу годувальника на заслужений вiдпочинок -- тодi чоловiки найменш схильнi до любовних авантюр.
Та чи не запiзно вони нарештi починають цiнувати своїх дружин? Чому у молодi роки його тiльки i тримай, щоб не скочив у гречку? Видання "Добрий лікар" розмовляло про це з Наталiєю Власовою, магiстром психологiї, випускником програми Хамфрi (США).
-- Це означає, що чоловiки починають мiцнiше любити свою дружину лише "на старостi рокiв"?
-- Любов завжди є рiзною. Коли люди закохуються, це пристрасть, сплеск гормонiв. Пiзнiше, проживши у шлюбi кiлька рокiв, ми вже дивимося на свого партнера зовсiм по-iншому, помiчаємо його недолiки, i настає (чи не настає) любов-повага. Крiм того, iснує зрiла, спокiйна любов, властива поружнiм парам похилого вiку, коли вони вже не уявляють життя одне без одного. Врештi, що старшими ми стаємо, то частiше замислюємося про вiчне, а тому самотнiсть дедалi бiльше лякає нас. От чому ми починаємо по-справжньому цiнувати того, хто поруч з нами.
У молодостi чоловiки та жiнки час вiд часу вiдчувають незадоволення партнером, своїм особистим життям, бажають вiдчути "щось нове". Але, як правило, чоловiки, що бiльш схильнi до "походеньок налiво", спробувавши пожити з iншою, таки повертаються до дружини. Бо вона знає його гарнi та поганi риси, приймає його таким як є, залишається таким собi тилом.
-- Чому ж вони не цiнують цього, коли мають?
-- У чоловiкiв є така риса, як завойовництво. Вони повиннi, так би мовити, "привласнити" жiнку, назвати її своєю. Але з часом iнтерес до неї втрачається, бо вже не треба завойовувати. Вiдтак, у нього з"являються новi об'єкти для самоствердження. Дуже часто це стається вже за рiк-два пiсля шлюбу, адже пристрасть поступово минає, настають сiмейнi буднi.
До того ж, виникають взаємнi претензiї, дедалi частiше вiдбуваються сварки. Жiнки є бiльш терплячими, а от чоловiки часто починають шукати нову пристрасть. Таке ж стається, коли жiнка народжує дитину i вже не надає усiєї своєї уваги чоловiковi. Крiм того, вiн може почати цiнувати її як маму своєї дитини, проте вже не як жiнку.
За 6-7 рокiв шлюбу настає так зване перенасичення партнерами, особливо у сексуальних стосунках. Особливо цим "грiшать" чоловiки, якi нарiкають на змiни фiгури, вiдсутнiсть пристрастi у лiжку тощо. До речi, саме на цей перiод припадає найбiльша кiлькiсть подружнiх зрад. А пiсля 10 рокiв шлюбу партнери часто зiзнаються, що у них не залишилося жодних почуттiв одне до одного, крiм звички. Проте, з iншого боку, це позитивно. Адже люди стають дедалi бiльш "прив'язаними" один до одного.
Врештi, що бiльше часу люди живуть одне з одним, бо болючiшим буде розставання. Звичайно, зберегти пристраснi вiдносини до глибокої старостi неможливо, проте можливо зберегти повагу, турботу, спокiйну любов. До речi, дуже часто можна побачити пари досить поважного вiку, якi тримаються за руки та дивляться одне одному в очi, як у часи закоханостi. От цього треба прагнути.
-- Невже жiнка весь час має чекати, доки настане ця мить i чоловiк її по- справжньому оцiнить?
-- Сiмейна згода -- це результат роботи обидвох. Незалежно вiд того, на якому роцi сiмейного життя ви зараз перебуваєте, важливо усвiдомлювати, що саме ваш чоловiк чи ваша дружина є тiєю людиною, з якою ви живете, дiлите стiл, лiжко, дах над головою. Роками ваша дружина пере вашi шкарпетки та доводить свою вiдданiсть вам, а ви, натомiсть, заглядаєтеся на iнших -- навiщо?
Дуже часто сiм'ї розпадаються, коли дiти виросли i пiшли у своє життя, i та ланка, що об'єднувала батькiв, зникла. До речi, на цьому етапi бiльшiсть розлучень вiдбувається з iнiцiативи чоловiкiв. Але є пари, в яких нiби починається друга молодiсть. Дiти розлетiлися, але батьки знову опинилися наодинцi, як колись. Чому б не повернути романтику стосункiв, адже тепер є можливiсть проводити одне з одним бiльше часу?.. Якщо вам вдасться пережити кризи, у родинi нарештi починає панувати мир, спокiй, любов. На жаль, дуже часто це стається, коли жити разом залишилося не так вже й багато...
Що можна зробити? У багатьох сiм'ях чомусь не прийнято говорити про свої переживання, страхи чи потреби, тодi як вiдверта розмова здатна змусити подивитися одне на одного зовсiм iншими очима. У кризовi моменти варто пригадати, чим саме вас колись привабила ця жiнка, згадати про вiдчуття любовi до неї. Адже врештi ви зрозумiєте, що саме ваша дружина, яка народжує вам дiтей, готує вам їжу, пере ваш одяг, i є тiєю єдиною. Головне -- зрозумiти це вчасно...
