В цей день відзначається пам'ять преподобного Савви Освяченого. Він народився в 5 столітті в Каппадокії, в сім'ї благочестивих християн. У восьмирічному віці Сава почав вчитися в монастирі святої Флавиани, де дуже швидко збагнув грамоту і полюбив Святе Письмо. У 17 років, незважаючи на прохання батьків повернутися в світ, Сава прийняв чернечий постриг, передає Ukr.Media...
Сава провів у монастирі 10 років, проводив час в молитвах, посилено постив і за своє благочестя був удостоєний дару чудотворення. Пізніше чернець відправився в Єрусалим і оселився в розташованому неподалік від міста монастирі, відомому своїм суворим статутом. Через три роки Сава зачинився в печері, де провів п'ять років.
За життям ченця стежив преподобний Євфимій, який наставляв Саву у християнських чеснотах. Коли Євфимій помер, Сава оселився поблизу обителі преподобного Герасима Йорданського. Незабаром навколо нього почали збиратися учні — так виникла Велика Лавра. Після того, як ченці отримали знак згори — побачили вогняний стовп, — вони влаштували у своїй печері церкву.
Надалі преподобний Сава заснував ще кілька обителей. За його молитвами були явлені багато чудес: наприклад, одного разу серед Лаври забило джерело. Сава також володів даром зцілювати хворих і біснуватих.
|
|
| Визначати погоду нашу предки вміли по вогню в печі |
За старих часів говорили, що Сава продовжує Варварину роботу — морозить річки і озера, зміцнюючи зимові дороги і переправи. Про це існувала приказка: «Варвара мостить, Сава гвіздки гострить, Микола прибиває». У народі вірили, що в цей день не можна лаятися того, у кого є кінь — інакше може статися біда на зимовій дорозі.
Крім того, на Саву не належало працювати. Цей день краще провести в молитвах і богоугодних розмовах, щоб не ображати преподобного.
Наші предки вміли визначати погоду, не виходячи з хати. На Саву це можна було зробити за вогню в печі: якщо він червоний, а поліна тріщать — значить, на дворі люта холоднеча. Пророкували в цей день і погоду на майбутнє: дим стовпом передвіщав мороз, дим волоком — негода. Якщо ж дим без вітру стелився по землі — можна було чекати снігу.
