Ясний день обіцяв хороший врожай у майбутньому, передає Ukr.Media.
Дата за старим стилем: 24 грудня
З Різдвяного святвечора
сонце йде на літо,
а зима — на мороз.
6 січня — «навечір'я» Різдва Христового. Напередодні свята в просторіччі називається Святвечором, або Сочевником. Ця назва походить від особливого страви з пшениці, горіхів і меду — куті. Традиція їсти цю страву напередодні Різдва народилася в пам'ять про Данила і трьох отроках, які, згідно з Євангелієм, «живилися від насіння земних, щоб не осквернитися від язичницької трапези».
Втім, до вечері приступали лише вночі — зі сходом першої зірки; до цього моменту треба було постити. Пізно ввечері за столом збиралася вся сім'я — починалася «вечеря». Зазвичай гуляння проходило в батьківському домі. Для Святвечора готували святковий одяг. Вважалося, що не можна зустрічати Різдво в чорному. Прикрашали і дерева в садах — обв'язували стовбури соломою. Говорили, що завдяки цьому вони будуть краще рости.
У переддень Різдва дотримувалися звичай колядування. Хлопці та дівчата ходили по домівках, співаючи пісні-коляди і випрошуючи у господарів частування і гроші. Дівчата також ворожили: звідки загавкає собака, звідти і наречений сватів зашлет. Ще одна прикмета діяла для всіх. Вважалося, що якщо у цей день попаритися в жаркій лазні — здоров'я стократ додасться.
На цей день в народі існувало безліч прикмет. Наприклад, не можна було йти з дому — інакше скотина по весні буде блукати по лісах. Говорили також: на святий вечір ткати — нещастя догоджати.
За багатьма ознаками судили про майбутній урожай. Ясний день обіцяв, що вродять і овочі в городі, і пшениця в полі. Зірки в небі віщували великий урожай чорниці, іній і глибоко промерзла земля — врожай хліба, чорні стежки на снігу — урожай гречки.
Говорили, що якщо Чумацький Шлях сповнений зірок — погода буде ясною.
