Рясний сніг віщувала й підрум'янена каша в печі, передає Ukr.Media...
Дата за старим стилем: 26 грудня
В цей день відзначали бабине свято, або свято каш. В цей день славили повивальних бабок і породіль. Жінки брали своїх дітей і з подарунками та привітаннями йшли до повитух, які допомагали їм при пологах. Ті, в свою чергу, пригощали гостей кашею. В цей же час народився і звичай, пов'язаний з християнством: жінки приходили в церкву із заздалегідь спеченими пирогами, щоб піднести їх Богородиці.
Взагалі, повивальна бабка в будь-якому селі користувалася великою повагою. Повивальною вона називалася тому, що вміла правильно «звити» новонародженого пелюшками, щоб він не виривався і спав спокійно. Повитухи були знавцями в частині жіночих і материнських турбот. Недарма казали: «Бабка походить — всій справі поможе». Відзначали і їх майстерність: «У всякої бабки свої манери».
|
|
| Якщо синички зранку кричать — значить, до вечора буде мороз... |
З приводу свята існує ще одна приказка: «У свято каш усяк з ложкою ходить — повний черпак сім'ю не розжене». Це означало, що звичаї цього дня були націлені на зміцнення сім'ї.
Бабині каші відзначені і своїми прикметами. Якщо синички зранку кричать — значить, до вечора буде мороз, а от якщо галасують ворони — бути снігопадів і хуртовин. Рясний сніг віщувала й підрум'янена каша в печі. Вважалося, що ясна погода у цей день обіцяє хороший врожай проса.
Саме з цього дня починалися дівочі ворожіння, які тривали до самого Хрещення. Гадати було прийнято в супроводі особливих пісень або в повній тиші. Головними предметами ворожіння були весілля, смерть і врожай. З часом обрядова суть ворожіння практично зникла, а на перше місце вийшла їх розважальна сторона. І в наші дні багато дівчата із задоволенням ворожать на судженого».
