Свобода і груповий секс: Що за жінки заступилися за Вайнштейна. Скандал із сексуальними домаганнями набув нового розвитку. Сто відомих жінок неочікувано виступали проти кампанії з переслідування чоловіків .

Відкритий лист жінки опублікували у виданні Le Monde, передає Ukr.Media.

Підписантки зазначали, що хештег #MeToo призвів до колективного осуду, а чоловіків "штрафували на роботі, змушували звільнятися, тоді як їхнім єдиним злочином було торкнутися коліна, спробувати поцілувати, поговорити про інтимні речі під час ділової вечері або ж надіслати повідомлення сексуального характеру жінці, яка до них байдужа".

"Зґвалтування - це злочин. Але незграбний або наполегливий флірт - це не злочин, як галантність - не агресія мачизму (...) Натомість флешмоб #MeToo заохочує пуританство", - йдеться у зверненні.

Додається, що протест проти сексуального насильства перетворився на полювання на відьом.

ХТО ПІДПИСАВ

Катрін Деньов 74 роки, і за життя вона ніколи не боялася відкрито висловлювати власні погляди.

Так, у 1971-му акторка підписала лист Симони де Бовуар за легалізацію абортів. Загалом підписи залишили "343 хвойди", як жінок називали прибічники "традиційних цінностей".

Акторку неодноразово називали феміністкою, хоча сама вона наголошувала, що вважає продуктивнішим працювати, а не ходити на марші за права. Адже саме робота дарує свободу.

"Я народила і виховала двох дітей, не будучи заміжньою і не перериваючи роботи в кіно", - казала Деньов в інтерв'ю.

Письменниця та акторка Катрін Робб-Грійє прославилася кількома еротичними романами. Її дебютний твір "Образ" викликав неабиякий скандал - Катрін яскраво описала садомазохістичні стосунки двох людей. У творі "Жіночі церемонії" йшлося про секретні секс-служби Нью-Йорка і Парижа, а в романі "Інтерв'ю з Жанною де Берг" (альтер его письменниці) - про власний садомазохістичний театр. Наразі Катрін 88 років.

Катрін Міллє, якій наразі 69 років, прославилася як засновниця журналу Art Press.

Її книжка "Сексуальне життя Катрін М" називали "літературним ексгібіціонізмом" та "порнопубліцистикою". Книгу, перенасичену сценами групового сексу, деякі вважають навіть посібником з технік. Письменниця стверджувала, що описувала власне сексуальне життя.

Німецькій акторці та співачці Інгрід Кейвен 79 років, а прославилася вона ролями в картинах "Торговець чотирма сезонами", "Кохання холодніше за смерть" тощо.

СВІТ, ЩО ЗНИКАЄ

Лист викликав агресивну реакцію у таборі борців із "Вайнштейном і компанією, пише AFP.

"Деньов та інші француженки показали світу, як внутрішня мізогінія змінила їхній мозок до точки неповернення", - написала у Twitter італійська акторка Азія Ардженто.

Група феміністок оприлюднила на французькому радіо лист, де назвали підписанток "захисницями зґвалтувань".

Деньов пригадали участь у кампанії на захист Романа Поланськи. Акторка була серед тих, хто виступав проти екстрадиції режисера до США, де того мали судити за зґвалтування неповнолітньої.

"Їхній світ зникає", "Їхній лист - як стомлений старий дядько, який не розуміє, що відбувається", "У шовіністів та їхніх прибічників є причини хвилюватися. Старий світ щезає", - наголосили автори листа у відповідь.

"Катрін Деньов могла б висловлювати протилежну думку щодо харассменту, якби вона не була надзвичайно красивою, дуже багатою білою жінкою, яка належить до найбільш привілейованої верстви населення. І мала б якусь емпатію", - написала у Twitter художниця New York Times Коллін Доран.

В чомусь з критикантками можна легко погодитися. Старше покоління митців і справді стає свідками того, як їхня боротьба за сексуальні свободи набуває викривленої перспективи.

Покоління ж нове, шукаючи, що б підняти на знамена, звертає увагу не на стирання загальних меж, а на охорону меж особистісних.

Втім, ситуація являє і протистояння між пуританськими США, які затято носяться з сімейними цінностями, і Європою, якій у подібних рухах ввижається не захист особистості, а загроза для неї. Власне, Європою "ненормальності" на кшталт Бодлера, "Останнього танго в Парижі" чи то "Німфоманки". Європою, якій обмеження чоловіків у право на залицяння ввижається щось на кшталт пуританського ісламістського суспільства.

Але і на зламі цивілізацій важко сперечатися з тим, що боротьба з харассментом виходить за межі законодавства і перетворюється на полювання на відьом. Адже одна справа - ув'язнити через сексуальні домагання (така стаття наявна у кримінальному кодексі країни). Зовсім інше - видворяти з роботи і вилучати фільми з ефіру. Себто, ставити закон моралі вище закону юридичного, надаючи диктату натовпу майже необмежені права.