19 січня православна церква святкує одне з великих дванадесятих свят –Богоявлення або Хрещення Господнє, передає Ukr.Media .
Про історію, традиції та обряди свята.
Історія Хрещення Господнього
Історія виникнення свята сягає корінням в далеке минуле, коли відбулося Хрещення Ісуса Христа в річці Йордан Іоанном Хрестителем. Тому часто це свято називають Йорданом.
У Біблії говориться про те, що в момент хрещення на 30-річного Ісуса зійшов Святий дух у вигляді голуба, і одночасно голос з небес проголосив про те, що Ісус – Син Божий. Саме тому Хрещення називають також святом Богоявлення.
Стародавня назва свята – Епіфанія – явище, або Теофанія – Богоявлення. Також його називали "свято Світів", "Святі Світи" або просто "Свєти". Так як Бог приходить у світ в цей день, щоб явити світові Світло Неприступне.
Слово "крещаю", "хрещу" в перекладі з грецького означає "занурюю у воду". Вода – початок життя. Саме з води, заплідненої животворящим Духом, відбудуться всі живі істоти. Де немає води – там пустеля. Але вода ж може і руйнувати, і знищувати – як водою великого потопу Бог залив гріхи і зруйнував зло людське.
В пам'ять про те, що Спаситель Своїм Хрещенням освятив воду, буває водосвяття; напередодні свята вода освячується в храмах, в самий ж свято Богоявлення – в річках або інших місцях, де беруть воду. Хресним ходом на Йордан називається хід для освячення природних водойм.
Звичаї на Водохреща
Опівночі перед Хрещенням вода в ріках, як вірили селяни, хвилюється. Вся набрана з річки опівночі перед Хрещенням вода – цілюща; селяни зберігали за образами і використовували у разі поранення або тяжкої хвороби.
Вранці в церкві відбувається богослужіння. По Богослужінні весь народ іде процесією на річку до хреста. Попереду несуть дерев'яний церковний хрест і хоругви, хор співає "Глас Господній ...", за хором йде священик, приклавши золотий хрест до чола, а за священиком – народ.
До річки на Водохреще йдуть усі: старі, молоді і діти. Кожен несе з собою пляшку, щоб набрати води.
Після недовгої відправи священик занурює в ополонку хрест, а в цей час хор голосно співає: "У Йордані крещающуся Тобі, Господи ..." У свою чергу мисливці стріляють із рушниць, а хлопці випускають з рук голубів, що хмарою літають над "Иорданью" .
Коли вода освячено, люди підходять до ополонки і набирають воду у свій посуд.
Від найдавніших часів християнська Церква вважає освячену йорданську воду за велику святість. Її бережуть цілий рік, ласкаво називаючи "водичкою-йорданичкой". Ця вода має силу очищувати і зцілювати душу й тіло людини. Йорданською водою також збризкуємо будинок, щоб оминало всяке нещастя і добре велося в домі.
До речі, усі більш-менш значні церковні свята супроводжуються освяченням води. Уперше людина занурюється у святу воду під час хрещення, зазвичай невдовзі після народження. Таким чином людина "оновлюється" для майбутнього достойного життя. Свячена вода неодмінно має бути присутня під час освячення храмів, жилих і господарських будівель, а також усіх предметів, що використовуються під час богослужіння.
Що треба робити в день Хрещення
Багато хто наважується пірнути в ополонку з освяченою водою, щоб очиститися від гріха. Люди зі слабким здоров'ям або якимись хворобами сподіваються таким чином зцілитися від недуги, адже вода в цей день має магічні властивості.
Дівчата, набравши з освяченою ополонці води, наливали у велику миску, на дно клали пучок калини або намисто і вмивалися – "щоб обличчя були червоні". Деякі дівчата бігали до ополонки, щоб вмитися святою водою.
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися".
Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.
Для будь-якої господині головне в цей день – зібрати водохресну воду і зберігати протягом року. Така вода вважається цілющою і може допомогти не тільки людині, але і в господарстві - позбавити будинок від злих духів.
Після освячення води глава сімейства брав пучок висушених васильків, вмочував їх у святу воду і кропив хату, очищаючи її таким чином від нечисті.
Перед обідом прийнято випити святу воду.
Перед Хрещенням прийнято дотримувати строгий піст, а вже 19 січня наші предки готували святкову кутю з рису або пшениці з додаванням родзинок, маку, меду, кураги і чорносливу. Всі члени родини сідали за великим святковим столом, на якому були присутні кутя, узвар, вареники, млинці, здоба, страви з риби, каші і відзначали важливе свято.
