«Сумна новина. Пішов з життя патріарх вітчизняної сцени, народний артист України Анатолій Решетніков. Актор яскравої харизми, сильного темпераменту. Пам'ятаю його чудового Соріна в "Чайці", запам'ятались інші блискучі ролі його пізнього періоду на сцені Київського театру ім. Лесі Українки», - написав Вергеліс.
Журналіст додав, що останніми роками в особистому житті Решетнікова все було досить складно. Він мешкав не в своїй столичній квартирі, а в Будинку ветеранів сцени під Києвом. Звідти і пішов в інший світ, передає Ukr.Media.
Анатолій Решетніков народився 22 червня 1923 року в Києві. У 1948 році закінчив Київський театральний інститут.
З 1948 до 2001 року грав у Київському російському драматичному театрі ім. Лесі Українки.
Відомий за ролями Дон Жуана («Камінний Господар»); Річарда Айрона («У пущі»); Астров («Дядя Ваня»); Віктора Кареніна («Живий труп»); Шалімова («Дачники»); Нагульнова («Піднята цілина»); Забєліна («Кремлівські куранти»); Родіона Миколайовича («Старомодна комедія»); Гайдая ( «Загибель ескадри»); Маркіза де Поза («Дон Карлос»); Дмитра Миколайовича («Тема з варіаціями»); Гранда-Скубіка («Самовбивця»); Лазич («ОБЕЖ»); Шумського («Радій, коли змушують»).
Серед фільмів у його біографії — «Вогненний міст» (1958); «Далеко від Батьківщини» (1960); «П'ятірка відважних» (1970); «Стара фортеця», «Комісар Сергушин» (1973); «Захисник Сєдов» (1988); «Панове артисти» (1992); «Школа скандалу» (1999).
Про свою творчу діяльність Решетніков говорив так: «Найбільше любив і люблю ролі, за якими відчувається складна людська доля. Краща роль - та, якою можна щось сказати зі сцени, щось змінити в глядачеві, до чогось його закликати. Грати ж ролі доводилося різні, бо театр - не тільки творчість, а й служба».
З 1973 року він також займався і викладацькою діяльністю — працював у Київському інституті театрального мистецтва.
Написав книгу-спогадів «Театр — моє призначення» (Київ, видавництво «Абрис», 2002).
Нагороджений орденом «Знак Пошани» та медалями.
