Щорічно 2 березня у світі відзначається одне з незвичайних свят – Міжнародний день сірника. Чому ця дата була обрана для його установи – відомості різняться. Однак, в чому сходяться думки – що сірники протягом багатьох десятиліть були однією з незамінних речей і найважливіших елементів людського життя. Втім, і сьогодні вони продовжують грати не останню роль у нашому повсякденному побуті, як зручний і дешевий спосіб добування вогню, передає Ukr.Media.
Сірник – паличка з горючого матеріалу (найчастіше дерева), що має на кінці запальну голівку, що служить для отримання відкритого вогню. І, чиркаючи сірником об коробку, ми навіть не замислюємося про історію цього вельми практичного і дивовижного винаходу.
Адже розводити вогонь у давнину було вельми складною справою – його добували тертям або висіканням. І навіть після винаходу кресала, яке отримало повсюдне поширення в середні століття, його розпалювання вимагало чимало зусиль і певної вправності, оскільки висікання іскри було в даному «апараті» найбільш неприємним моментом. І лише потім хтось придумав поміщати кінчик сухої лучинки в попередньо розплавлену сірку. Потім цю ртутну головку притискали до труту, вона моментально спалахувала. Від неї займалася вогнем і вся вона. Так з'явилися перші сірники, які і стали об'єктом уваги хіміків – багато з них займалися їх вдосконаленням, прагнучи зробити їх більш зручними і безпечними.
Великий прогрес у вдосконаленні сірників був зроблений з відкриттям фосфору. Німецький учений А. Ганквитц здогадався виготовити сірники з сірчаним покриттям, які запалювалися при терті об шматочок фосфору. А зробити їх зручними для широкого вживання стало можливим після винаходу в кінці 18 століття французьким хіміком К. Бертолле солі хлорат калію (більш відомої як бертолетова). Саме він довів, що полум'я може стати результатом іншої хімічної реакції – капнувши сірчаною кислотою на бертолетову сіль, з'явиться полум'я.
|
|
| Сірники мають досить багату історію... |
Це відкриття дозволило підійти до питання добування вогню зовсім з іншого боку. І з цього часу у багатьох країнах вченими почалися дослідження по створенню зручних та безпечних сірників, а міжнародного патентного права тоді ще не існувало. Тому сьогодні немає єдиної думки, хто ж став першим винахідником сірників, таких, які ми знаємо їх сьогодні.
