15 березня на історичній сцені МХТ ім. Чехова, в якому Олег Табаков довгі роки працював художнім керівником і директором, пройшла церемонія прощання з артистом. Він пішов в інший світ на 83-му році життя, залишивши після себе велику творчу спадщину, четверо дітей і вдову — актрису Марину Зудіну, передає Ukr.Media.
Попрощатися з ним прийшли сотні людей: друзі, близькі, колеги, представники влади. Всі вони були вбиті горем і усвідомленням того, що від нас ідуть великі люди, актори, на фільмах і спектаклях з якими виросло не одне покоління.
Серед присутніх були Валентин Гафт, Олександр Ширвіндт, Сергій Юрський, Станіслав Любшин, Андрій Мягков та інші. Для них Табаков був не тільки колегою, але і іншим.
«Дивлячись на цих дуже немолодих і дуже нездорових, але таких улюблених майстрів, багато мимоволі починали думати одне і те ж. Від нас стрімко йде епоха. Епоха тих, хто ніколи не випинав свою велич, але вже за життя без всяких застережень став справді великим. Епоха справжніх геніїв екрану і сцени», — писали ЗМІ.
У повітрі витало німе питання: «Хто наступний?» Ніби відповідаючи на нього, Валентин Гафт прочитав свої вірші: «Живих усе менше в телефонній книжці. Дзвенить у вухах смертельна коса. Стукають все частіше гробові кришки. Чужі відповідають голоса».
Дуже зворушливу промову виголосила і Марина Зудіна: «Олег, милий, я дуже тебе любила і була щасливою жінкою. Останнім часом я тобі говорила багато слів, але я хочу їх сказати з цієї сцени, якій ти служив. Я хочу сказати спасибі за ті роки неймовірного щастя і легкості, за дітей і любов. Дякуємо за учнів, які тепер мене підтримують, за друзів, які поруч зі мною».
Протягом останніх декількох років нас покинули метри радянського кіно: Володимир Толоконников, Олексій Баталов, Георгій Тараторкін, Леонід Бронєвой, Олексій Петренко, Михайло Державін... Звичайно, їм на зміну приходить нове покоління артистів. Але чи стануть їхні учні такими ж жертовними, готовими до залишку присвятити себе одному мистецтву?
Як художній керівник МХТ ім. А. П. Чехова Табаков повністю оновив його репертуар і залучив в колектив нових режисерів. Його особистим дітищем також був Московський театр-студія, який в честь Олега Павловича назвали «Табакеркою». За своє життя він знявся більш ніж у 120 фільмах, перерахувати які не вистачить місця в статті.
