Народне свято «Сороки» відзначається 22 березня (за старим стилем – 9 березня).
У православному церковному календарі це день вшанування пам'яті сорока мучеників Севастійських.
Інші назви свята: «Сорок сороків», «Сорок святих», «День жайворонка», «Жайворонки».
Згідно з народним календарем, цього дня зима кінчається — весна починається, день з ночі міряється-дорівнює (настає рівнодення). Жайворонками (куликами, тетерко) також називали печиво у вигляді пташок чи сонця, що пеклися до цього свята.
Сорок Севастійських мучеників були воїнами-християнами, які прийняли мученицьку смерть. Усі вони були родом з Каппадокії і служили в римському війську. Воєначальник зажадав, щоб християни разом з іншими солдатами принесли жертву язичницьким богам. Після відмови їх піддали тортурам, а потім роздягли і змусили стояти в покритому льодом озері протягом ночі. До ранку один з воїнів не витримав і побіг до теплій бані. Однак, його місце серед мучеників зайняв римлянин Аглаий, якого вразила стійкість духу християн. Воєначальник побачив, що солдати не зневірилися і не здалися, і наказав всім перебити коліна, а потім усіх стратити.
До цього дня господині випікали з тіста печиво у вигляді птахів, як правило, сорок штук — за кількістю загиблих мучеників. Для цього використовували пружне, добре вимішене тісто, а в якості мастила застосовували солодкий міцний чай.
Печиво давали дітям, примовляючи: «Жайворонки прилетіли, на голівку дітям сіли». Дітвора залазила на даху, прив'язувала «жайворонків» до тичок і зазивала птахів скоріше прилітати і приносити весну. Потім випічку кришили і розкидали по сторонах. Втім, весна могла бути і оманливою — ранкові морози ще були сильні.
Якщо 22 березня траплявся ранковий мороз, говорили, що почалися Сороки – сорок морозних днів. Щоб захиститися від «ранків», господині пекли з житнього або вівсяної муки сорок кульок. Про них говорили: «Сороки святі, колобани золоті». Кульки належало по одному в день викидати з вікна протягом сорока днів.
У молоді у цей день були свої забави та ігри. Вони збиралися на танці. Спочатку дівчата виконували обряд замикання зими і розмикання весни. Вони розривали сорок мотузочок або розламували сорок паличок. Ця дія, на думку наших предків, розривала пута злих духів, що сковують землю взимку, і сприяло настанню весни. Потім починалися масові гуляння.
