Буває такий настрій, коли ідеальні голлівудські картинки починають відверто бісити. Хочеться чогось сирого й нахабного. Щоб у кадрі органічно спліталися засмальцьовані спортивки та дорогий твід, щоб лайка заміняла розділові знаки, а сюжет балансував на межі геніальної кримінальної схеми й цілковитого абсурду.
Американські серіали в цьому жанрі часто хиблять. Або скочуються в плоскі жарти нижче пояса, або влаштовують безглузду різанину, де за літрами кетчупу не ховається жодної історії. Британці ж тямлять у сюжетах. Вони вміють зняти так, що спершу ти регочеш на весь голос, спостерігаючи, як герої безпорадно ховають труп чи крадуть поні, а за десять хвилин сидиш зі спітнілими долонями, бо ставки раптом злетіли до небес.
Ось список шалено крутих британських серіалів, які хочеться дивитися не відриваючись.
З чого варто починати
Голяк (Brassic)
Якщо ви ще не знайомі з Вінні та його бандою з Ланкаширу, я вам щиро заздрю. Це втілення британського робітничого класу, який невпинно намагається намутити грошей. Вони крадуть антикварні вібратори, влаштовують підпільні бої, переходять дорогу місцевим мафіозі й раз у раз влізають у халепу.
Але під шаром мату і диких ситуацій ховається дуже тепла історія про дружбу. Ці хлопці можуть обзивати одне одного останніми словами, та вб’ють за будь-кого зі своїх. Смішно до сліз.
Джентльмени (The Gentlemen)
Ґай Річі повернувся до того, що вміє найкраще. Серіал у всесвіті його ж фільму, але з новими героями. Аристократ повертається в родинний маєток після смерті батька й дізнається, що під їхніми газонами квітне й пахне гігантська імперія з вирощування трави.
Тут усе дороге, стильне й дуже по-британськи. Цигани, лорди, колумбійські картелі, наркобарони в спортивних костюмах і чорний гумор найвищого ґатунку. Стиль бездоганний.
Банди Лондона (Gangs of London)
У цьому серіалі градус гумору помітно знижений, зате кримінальний розмах і екшн на найвищому рівні. Вбивають голову найвпливовішого злочинного синдикату Лондона, і в місті починається хаос. Албанська мафія, курдські борці за свободу, пакистанські наркоторговці — усі намагаються вирвати свій шмат влади.
Серіал знімав Ґарет Еванс, тому бійки та перестрілки поставлені так, що іноді забуваєш дихати. Жорстко, похмуро, але відірватися нереально.
Що дивитися далі?
Якщо свята трійця вище вже затерта до дірок, ось вам ще порція відбірного британського екшену.
Порушники (The Outlaws)
Стівен Мерчант (співавтор оригінального «Офісу») вигадав геніальну зав’язку. Семеро абсолютно різних людей перетинаються на громадських роботах у Брістолі. Дрібний злодюжка, нудний адвокат, ліва активістка та літній аферист у виконанні Крістофера Вокена (стає зіркою кожної сцени).
Вони фарбують стіни, дратують одне одного. А потім хтось знаходить сумку з брудними грішми. І починається: кримінальні боси, незграбні спроби відмити кеш і постійний страх. Рівень незручного, сухого британського гумору тут максимальний.
Повільні коні (Slow Horses)
Якщо хочеться заплутаного сюжету, але зі значною часткою цинізму. «Слау-Гаус» — смітник британської розвідки MI5, куди посилають найбезнадійніших агентів. Хтось забув секретні документи в потязі, хтось провалив завдання.
Керує ними Джексон Лемб (Ґері Олдман). Він виглядає так, ніби не мився місяць, носить діряві шкарпетки і принижує підлеглих із грацією справжнього лорда. Але коли на обрії з’являється реальна загроза, ці невдахи раптом виявляються єдиними, хто здатен розплутати справу. Ідеальне поєднання шпигунського трилера й чорної комедії. Без пафосу Джеймса Бонда, зате з приголомшливими діалогами.
Провина (Guilt)
Шотландський шедевр, про який мало хто знає. Двоє братів — успішний юрист і власник крамнички вінілу — повертаються з весілля й випадково збивають на темній вулиці старого. Замість того щоб викликати поліцію, вони вирішують приховати злочин.
План тріщить по швах приблизно на десятій хвилині. Чим більше вони намагаються замести сліди, тим глибше провалюються. Місцеві бандити, підозрілі сусіди, американські родичі загиблого — усе сплітається в такий клубок абсурду, що повітря аж дзвенить від напруги.
Очевидна, але важлива порада: дивитися все це потрібно виключно в оригіналі з субтитрами. Британський сленг, акценти та інтонації — це половина кайфу. Жоден дубляж не передасть того, як смаковито вони вимовляють лайку.
Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!