
Назва «Київ» знайома кожному з дитинства, але якщо запитати, чому місто називається саме так, мало хто одразу знайде відповідь. Пояснення просте, адже «Київ» дослівно означає «місто Кия», бо поселення назвали на честь людини. А саме ім’я Кий походить від слова «кий», яке означає палицю, дубину, а в давнину ще й молот.
До чого тут палиця?
У давнину словом «кий» називали палицю, дубину або молот. Воно має спільний корінь із дієсловом «кувати», тобто бити, ударяти. Тому столярна киянка (дерев’яний молоток) теж споріднена з іменем Кия. Назва більярдного кия походить від того ж давнього слова, просто нове значення з’явилося пізніше з французької мови.
У народному мовленні місто й палиця взагалі опинилися поруч у приказці «Язик до Києва доведе і до кия».
Хто такий Кий за легендою
Літопис розповідає історію про трьох братів (Кия, Щека й Хорива) та їхню сестру Либідь. Містечко назвали на честь старшого брата, а сусідні гори Щекавиця й Хоривиця отримали імена молодших.
Сам суфікс «-ів» означає приналежність і відповідає на питання «чий?», так само як слово «батьків» утворюється від «батько». Виходить, Київ означає «місто Кия». Такий самий суфікс є в назвах багатьох наших міст, наприклад у Макарові та Брусилові.
Князь чи перевізник?
Літописець знав й іншу версію подій. Нібито Кий був перевізником на Дніпрі, і люди казали, що йдуть «на перевіз на Київ».
Утім, сам автор літопису з цим сперечається. Він зауважує, що простий перевізник не їздив би до імператора в Царгород. А Кий туди їздив, його там прийняли з честю, а дорогою назад він заклав на Дунаї містечко, яке й пізніше називали Києвець.
А може, все навпаки?
Існує й протилежна думка. Можливо, сама назва старша за легенду, а постать Кия вигадали пізніше, щоб пояснити назву міста. Точно так само іноді міркують і про Рим, припускаючи, що саме ім’я Ромула походить від назви міста, а не навпаки.
Водночас під час розкопок на київських пагорбах археологи знаходять поселення середини першого тисячоліття, якраз того часу, коли за легендою жив Кий. А от в одне місто окремі поселення на пагорбах злилися приблизно у X столітті.
До речі, у міста є чимало однойменних поселень і давніх назв.
- У Європі багато схожих назв на честь господаря місцевості. Це вісім міст і сіл Kyjov у Чехії (для чеського Кийова є й версія походження «від лісу, де брали палиці»), п’ять сіл Кијево в Сербії та Хорватії, а також Kijewo в Польщі.
- Вікінги називали місто Кенугард, що означає «місто киян» (так тоді звали місцевих жителів).
Звідки взялися 1500 років
Звичної дати заснування Києва (482 рік) у літописах немає. У 1982 році вирішили відзначити 1500-річчя міста, і рік заснування просто вирахували, віднявши 1500 від 1982. Цю дату обґрунтовують знахідкою на київській горі, а саме візантійською монетою імператора Анастасія, який правив у 491-518 роках.
Саме після того ювілею в міста з’явилося власне свято. З 1987 року в останню неділю травня відзначають День Києва.




















Коментарі
Поки що немає коментарів. Будьте першим!