Здається, ніби чоловіки і жінки на сцені невагомі, вони пурхають метелики і парять як пушинки, демонструючи гнучкість і грацію людського тіла, уособлюючи гармонію в неповторному вигляді.

Мабуть, не існує людей (принаймні старшого покоління, які б не згадали про балет, почувши фразу «Лебедине озеро». Це був найпопулярніший балет в СРСР. Популярний він був як серед простих людей, так і серед чиновників та гостей країни. Як згадувала велика артистка балету Майя Плісецька, їй часто доводилося танцювати «Лебедине озеро» для іноземних гостей, які стали часто приїжджати до Москви в часи перебування на посаді Першого секретаря Микити Хрущова. Всього за тридцять років з 1947 по 1977 роки Плісецька танцювала «Лебедине озеро» більше 800 разів на всіх континентах світу, передає Ukr.Media.

Балет — є в цьому виді сценічного мистецтва щось чарівне й загадкове. З боку здається, ніби чоловіки і жінки на сцені невагомі, вони пурхають метелики і парять як пушинки, демонструючи гнучкість і грацію людського тіла, уособлюючи гармонію в неповторному вигляді. Ось погляньте самі.

Але за уявною легкістю ховається пекельна праця балерин і їх партнерів. Всі страждання, біль і сльози залишаються за лаштунками, в гримерках і репетиційних залах. На сцені перед глядачем розвивається легке і невимушене дійство. Кар'єра професійної балерини не дуже довга, оскільки балет — це справжній виклик здоров'ю, він важче багатьох видів спорту. Все починається з юного віку. Нескінченні, пекельні, нестерпні розтяжки з болем до потемніння в очах.

Помітили, як на фотографії вище у дівчини вигнута ступня? Думаєте, це легко? Зовсім ні! Цьому передують десятки і сотні годин тортур ось такими пристроями, які лагідно називають «тренажерами для розробки стопи», хоча насправді це більше схоже на справжній тортурний інструмент.

Після нього ви зможете зробити ось так встати на самі-самі кінчики пальців ніг без сторонньої допомоги.

Щоправда, для цього ще доведеться добряче натренувати литковий м'яз — ось так вона виглядає у балерин у напруженому вигляді.

Розтягнення й забиття не рідкість після розминок, тренувань, репетицій і виступів. Іноді в гримерці можна побачити наступну картину.

Але більше всього дістається саме пальцях ніг — вони постійно травмуються, натираються, ламаються, підвертаються. Ступні втрачають всякий вид. Балеринам доводиться забути про відкритому взутті.

Але якщо балет у вас в крові, то нічого не зупинить перед досягненням поставленої мети.

Адже це невимовна краса, граційність, пластика, в максимальному прояві якою володіє тільки балет і ні один інший вид мистецтва.

Артисти балету гідні поваги. Хтось може їм поспівчувати, але не думаю, що вони хочуть, щоб їм співчували. Вони самі свідомо обрали цей шлях, присвятили своє життя балету, цього приголомшливого виду сценічного мистецтва. І справжні шанувальники балету вдячні їм за це!