Я плакала , читаючи цей вірш. І задумалася, адже і нас діти не розуміють , і не бережуть, передає Ukr.Media.
*Мама*
Скандалів, як вогню, вона боїться,
Втомлена. старіюча мати...
Зсутулившись, завжди на допомогу мчить,
Готова і зустрічати, і проводжати.
Її опіка просто дратує,
Її розпитування зайві часом...
Її мимоволі онуки ображають,
І діти повторюють: двері закрий!..
І всім вона участю заважає,
Лягає пізно встає вдосвіта.
Клопочеться, метушиться, все вирішує,
Намагається весь час дати пораду.
Нав'язує в піст свої рецепти,
То раптом не так стірає "автомат"!
То перекладе книжки і конспекти,
То вставляє репліки невпопад...
Тривожиться, коли приходять пізно,
Про Бога затіває розмову!
І бібілію гортає так серйозно,
І в церкву ходить з деяких пір...
Але день настав...і в хаті стало порожньо.
Її тоді в лікарню відвезли...
Один одному всі в очі дивилися сумно,
Коли кидали в яму грудку землі...
І кожен раз, коли не встигали
Перед роботою чай собі зігріти...
Мимоволі про старенькку згадували,
Яку у них вкрала смерть.
Її розпитувань усім бракувало!
І телефон зрадницьки мовчав...
І так її опіки не вистачало...
І більше нікого ніхто не чекав.
Всі пам'ятають, як стояла у порога,
І не давала без "Щасливо" йти...
І щастя для своїх дітей у Бога
Так лише вона вміла попросити!
І, здається. була б вона жива,
Вистачило б для неї і слів, і почуттів...
Як шкода, що розуміємо, лише втрачаючи,
Що світ без мам
І холодний, і порожній.
Світла пам'ять всім мамам що вже в іншому світі і Міцного здоров'я всім живим.
