Як шкода, що розуміємо, лише втрачаючи. Зворушливий до сліз вірш про маму

Я плакала , читаючи цей вірш. І задумалася, адже і нас діти не розуміють , і не бережуть, передає Ukr.Media.

*Мама*

Скандалів, як вогню, вона боїться,

Втомлена. старіюча мати...

Зсутулившись, завжди на допомогу мчить,

Готова і зустрічати, і проводжати.

Її опіка просто дратує,

Її розпитування зайві часом...

Її мимоволі онуки ображають,

І діти повторюють: двері закрий!..

І всім вона участю заважає,

Лягає пізно встає вдосвіта.

Клопочеться, метушиться, все вирішує,

Намагається весь час дати пораду.

Нав'язує в піст свої рецепти,

То раптом не так стірає "автомат"!

То перекладе книжки і конспекти,

То вставляє репліки невпопад...

Тривожиться, коли приходять пізно,

Про Бога затіває розмову!

І бібілію гортає так серйозно,

І в церкву ходить з деяких пір...

Але день настав...і в хаті стало порожньо.

Її тоді в лікарню відвезли...

Один одному всі в очі дивилися сумно,

Коли кидали в яму грудку землі...

І кожен раз, коли не встигали

Перед роботою чай собі зігріти...

Мимоволі про старенькку згадували,

Яку у них вкрала смерть.

Її розпитувань усім бракувало!

І телефон зрадницьки мовчав...

І так її опіки не вистачало...

І більше нікого ніхто не чекав.

Всі пам'ятають, як стояла у порога,

І не давала без "Щасливо" йти...

І щастя для своїх дітей у Бога

Так лише вона вміла попросити!

І, здається. була б вона жива,

Вистачило б для неї і слів, і почуттів...

Як шкода, що розуміємо, лише втрачаючи,

Що світ без мам

І холодний, і порожній.

Світла пам'ять всім мамам що вже в іншому світі і Міцного здоров'я всім живим.