Святий апостол і євангеліст Іоанн Богослов був сином Зєвєдєя і Саломії - дочки святого Обручника Йосифа, передає Ukr.Media.
Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Покинувши батька свого Зєвєдєя в човні, який займався рибальством, обидва брати пішли за Господом.
Апостол Іоанн був особливо любимий Господом за незайману чистоту.
Після свого покликання святий Іоанн не розлучався з Господом, він був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Він був присутній при воскресінні дочки Яіра і при Преображенні Господа на Фаворі.
Під час Таємної Вечері він лежав поруч з Господом і за знаком апостола Петра схилився на груди Спасителя, запитав про ім'я зрадника. Апостол Іоанн слідував за Господом, коли Його, зв'язаного, вели з саду Гетсиманського на суд беззаконних первосвящеників Анни і Каяфи.
Після Успіння Божої Матері апостол Іоанн попрямував у Ефес і інші Малоазійські міста для проповіді Євангелія, взявши з собою свого учня Прохора.
Перебуваючи в Ефесі, апостол Іоанн невпинно проповідував язичникам про Христа.
За сповідання своєї полум'яної віри в Господа Ісуса Христа апостол Іоанн був засуджений до смерті, але збережений живою силою Божою: він випив запропоновану йому чашу зі смертельною отрутою і залишився неушкоджений.
Була написана Книга Одкровення святого апостола Іоанна Богослова. У цій книзі розкриті таємниці доль Церкви та кінця світу.
Після тривалого заслання апостол Іоанн отримав свободу і повернувся в Ефес.
Апостол Іоанн написав в Ефесі Євангеліє.
Він наказав усім християнам любити Господа, і один одного і цим виконати закон Христовий. Апостол Іоанн прожив на землі більше 100 років, залишившись, нарешті, єдиною живою людиною, що бачили Ісуса Христа під час Його земного життя.
Коли настав час відходу апостола Іоанна в загробний світ, він вийшов за межі Ефесу з сімома своїми учнями і наказав викопати для себе в землі хрестоподібну труну, в яку ліг, сказавши учням, щоб вони засипали його землею.
Учні з плачем цілували свого улюбленого апостола і виконали те, що він сказав. Вони закрили обличчя його платом і закопали могилу. Дізнавшись про це, решта учнів Апостола прийшли до місця його поховання та розкопали могилу, але не знайшли в ній тіла апостола, по особливому розсуду Божому переселеного в загробний світ.
Щороку з могили святого апостола Іоанна, в травні виступав тонкий прах, який віруючі збирали і зцілювалися від хвороб душевних і тілесних.
