Ми звикли до того, що прислів'я — це відображення накопиченого народом досвіду. Але сенс їх часто неоднозначний, немов натяк на мінливість самої людської природи.

«Худий мир краще доброї сварки»

Підводний камінь: Замовчування проблеми

Марія Лєкарєва, гештальт-терапевт: Важливо мати на увазі, що «добра сварка» в архаїчній російській ментальності передбачала, швидше, кулачні розбирання, зовсім не завжди проясняють точки зору співрозмовників. Худий мир був більш продуктивний, дозволяючи вести переговори. Однак в сьогоднішніх обставинах приказка, швидше, посилює проблему і «консервує» взаємонерозуміння, передає Ukr.Media.

Лев Хегай, юнгіанский аналітик: У нашій культурі ця приказка в чому використовується компенсаторно: виражає те, чого нам не вистачає. Ми не відрізняємося здатністю до компромісів й мирного співіснування з сусідами. З психологічної точки зору цінність має не сварка заради сварки, а взаєморозуміння партнерів, заради досягнення якого іноді доводиться відкрито висловлювати свою позицію і прояснювати почуття. Так що приказка покликана налаштовувати на важкодосяжний для нашої переговорної культури ідеал.

«Коней на переправі не міняють»

Підводний камінь: Нездатність вчасно змінювати рішення і проявляти гнучкість

Марія Лєкарєва: Приказка відображає нашу схильність повністю покладатися на рішення тих, хто несе відповідальність. Російський народ традиційно звик жити громадою, і дух колективізму нам більш притаманний, ніж дух вираженого індивідуалізму. Тому вміння підпорядковувати себе чиїмось указам цілком укладається в колективний народний досвід. Але це часто призводить до безвідповідальності, за принципом «ось приїде барин, барин нас розсудить». Темпи розвитку в сучасному світі вимагають оперативності, і зайва інерція, явно виражена в приказці, може нашкодити.

Лев Хегай: Приклад негнучкої поведінки в критичній ситуації. Нам часто психологічно комфортніше триматися прийнятого рішення, і захисні механізми переконують нас, що послідовність — найбільш мудра стратегія. Проте насправді нам просто важко виходити із зони комфорту і брати на себе відповідальність за нові рішення.

«Старий друг краще нових двох»

Підводний камінь: надмірна закритість

Марія Лєкарєва: З одного боку, приказка свідчить про вірність і надійність, особливо якщо врахувати, що одним на Русі називали тільки після спільно з'їденого пуда солі. З іншого, приказка розповідає і про недостатню вимогливість. Зміни історично давалися нам важко, відкидалися громадою і купецтвом, тому своя, перевірена людина, нехай і з певними недоліками, опинялася безпечніше і краще чужинця, чиї достоїнства поки нам невідомі. Така позиція без критичного осмислення якостей партнера може вести до застою у будь-яких починаннях і відносинах.

Лев Хегай: Крім того, що приказка дійсно може відображати страх зробити крок вперед і відкритися новим зустрічам, вона натякає і на відсутність довіри між людьми. З-за історичних потрясінь і труднощів життя, з якими нам довелося зіткнутися, ми з недовірою ставимося до будь-яких змін. В тому числі і до появи нових людей в оточенні.

«Бідність — не порок»

Підводний камінь: пасивність і лінощі

Марія Лєкарєва: Важливо визначити, про який рівень бідності йде мова. «Чесна» бідність дозволяла жити на зароблені кошти, не відчуваючи гострих поневірянь, але не володіючи рівнем життя людей заможних. У 90-ті роки минулого століття це правило допомагало людям багатьох професій, не включилися стрімко в ринкову економіку. Однак ця установка може гальмувати людину, не даючи можливості перейти на новий рівень роздумів, планування свого життя.

Лев Хегай: Християнська мораль звеличує некорисливість, аскетизм, приборкання гордині та амбіцій, які можна розуміти під благородною бідністю. Проте багато в чому приказка відображає і виправдовує властивий нам стан споглядальності, що межує з лінню і бездіяльністю там, де важливо проявити волю і працьовитість.

«Клин клином вишибають»

Підводний камінь: посилення проблеми

Марія Лєкарєва: В переносному сенсі вибивання клин клином передбачає використання засобу, аналогічно викликану проблему. Однак після невдачі в справі немає великої користі в хаотичної активності — в цьому випадку «клин клином» тільки погіршить становище. Щоб застосовувати клин як психологічний засіб, важливо, щоб людина в ньому застрягла. Наприклад, в роздумах про причини невдачі, у самобичуванні. Тоді клин у вигляді іншого виду активності може виявитися цілком до речі. У спорті або циркових трюках, якщо людина падає, їй часто радять повторити завдання, щоб організм запам'ятав удачу, а не поразку. Виник страх перекреслювати переживанням нового страху.

Лев Хегай: Приказку небезпечно сприймати буквально. Наприклад, наша звичка лікувати похмілля алкоголем хоч і приносить тимчасове полегшення, в довгостроковій перспективі часто обертається алкоголізмом. В любовних відносинах, сліпо дотримуючись цього принципу, ми ризикуємо ходити по замкнутому колу. Варто поставитися до приказки як до гомеопатичного принципу: «отрута містить в собі ліки». Це означає, що не треба бігти від проблеми. Важливо дозволити кризі посилитися, щоб повністю усвідомити ситуацію. Якщо лікувати біль від розставання новими відносинами, то ми з великою ймовірністю повторимо колишні помилки.