23 лютого православні християни згадують преподобного Прохора Лебедника (ченця Печерського). За народним календарем дата отримала назву день Прохора, Прохор Весновій, Харлампієв день, інформує Ukr.Media.
Хто такий святий Прохор?
Проживав Прохор в XI-XII століттях у Києво-Печерському монастирі. Вів аскетичний спосіб життя. Лебедником його називають тому, що він вкушав не простий хліб, а з лободи, який робив сам. Заготовляв його влітку на весь рік - збирав рослини, висушував і вручну перетирав у борошно. Харчувався лише хлібом і водою.
Коли на Русі почався голод, Прохор готував хлібних коржів ще більше, роздавав вмираючим і незаможним людям. Але при цьому благословив його і хліб з лободи був солодким на смак, ніби змішаний з медом.
Якщо ж хтось крав у Прохора хлібні коржі, то вони ставали настільки гіркими, що їсти їх було неможливо. За рахунок цього дива Прохор прославився, і люди стали звати його Лебедником.
Обряди й традиції цього дня
З 23 лютого морози з кожним днем все слабкіше і слабкіше, тому що після Прохора вже весна у двір заглядає, а зима здає свої позиції. Недарма у народі цей день називали Поворотом на весну.
У день Прохора можна будь-які важливі справи починати, вони обов'язково будуть мати благополучний результат. А ось важку фізичну роботу чоловікам сьогодні краще не виконувати, можна травмуватися.
23 лютого - хороший день для початку лікування хронічних хвороб, у хворого великий шанс на одужання.
Подружжю не можна сваритися сьогодні, бо потім не скоро помиряться.
Риба, раки і всі морепродукти сьогодні під забороною
У наших пращурів до риби було більш лояльне ставлення, ніж до м'яса. Дари морів і річок їли іноді навіть у дні постів. Але на деякі види риб і водних мешканців до певного часу на Русі існувала найсуворіша заборона. Вона була установлена Старим Завітом.
Так, наприклад, стародавні слов'яни не їли:
1. «голу рибу», тобто ту, яка без луски, вона вважалася нечистою (вугор, сом, осетер);
2. будь-яких мешканців річок і морів, на тілі яких немає луски або пір'я (водяні змії, креветки, кальмари);
3. водну їжу з кров'ю, тобто сиру рибу.
У XVII столітті після церковних реформ і нововведень багато що було змінено, в тому числі і правила, що стосуються їжі. З тих пір постійної суворої заборони на вищеперелічені продукти не існує.
Але є один день в році, коли християни намагаються не їсти рибу і морепродукти. Це - 23 лютого, коли вшановують святого Харлампія, який вважався на Русі оберігачем від раптової смерті без покаяння.
В молитвах люди просили його, щоб уберіг від смерті у воді. За народним повір'ями, якщо чоловік потонув, то його душу потім диявол забирає. Щоб догодити святому Харлампію, в день його шанування не ходять на річки та озера, не їдять мешканців водної стихії.
Що стосується раків, то до них у слов'ян ставлення завжди було особливе і бридливе, тому що ці істоти харчуються падаллю з дна. Вони вважалися нечистими, а люди боялися заразитися глистами та іншими небезпечними захворюваннями.
Зараз м'ясо раків вживають безбоязно, але 23 лютого відмовте собі в такому задоволенні. Справа в тому, що сьогодні знахарі лікують онкологічні захворювання (рак).
У народі кажуть, якщо вживати раків в цей день - згадати про страшну хворобу, то неодмінно нею і захворієш. Так що краще не ризикувати, раків можна і в інші дні покуштувати.
Народні прикмети
Якщо сьогодні сильний мороз, значить, весь березень протримається тепла погода. В народі з цього приводу казали: «В день Прохора зимушка злиться, але весну чує».
Якщо 23 лютого ворони розташувалися на верхніх гілках дерев і пір'ячко начищають, то снігопад, чекайте у найближчі дні.
