Христос Воскрес! Воістину Воскрес! Цими словами вітають одне одного в пасхальний ранок жителі багатьох країн світу.

Традиції святкування Великодня у різних країнах світу є досить схожими, проте відзначення Пасхи у деяких куточках планети все ж таки відрізняється, інформує Ukr.Media.

Великдень у Молдові

Пасха або Великдень — одне з найбільших релігійних свят, який активно відзначається практично всім населенням Молдови. Дата цього свята змінюється щороку. Так Православна Пасха святкується в Молдові в неділю після першого молодика, наступного за днем весняного рівнодення, не менш ніж через тиждень після іудейської пасхи.

У Молдові Великдень святкують 2 дні — неділя та наступний за нею понеділок, які вважаються неробочими.

В «Чистий четвер» перед Великоднем заведено проводити генеральне прибирання квартир, будинків, дворів. Під час підготовки до свята, заздалегідь варяться і фарбуються яйця, а за два дні до світлого воскресіння, у Страсну п'ятницю, готують паски.

Святкувати Пасху починають у неділю вночі, коли віряне відвідують церкву і освячують паски і фарбовані яйця. З ранку всі рідні і близькі збираються за великоднім столом, радісно вигукуючи "Христос воскрес" ("Hristos a inviat") і відповідаючи "Воістину воскрес" ("Adevarat a inviat"), починають ранкову трапезу, так зване розговіння після великого семитижневого посту.

Серед великодніх страв у Молдові, крім традиційних фарбованих яєць і пасок, є також паска з сиром, жамбон (окіст) у тісті, запечений в печі (духовці), ресол (холодець з півня) а також знамените молдавське вино.

Єдиний раз у році діти можуть собі дозволити розбивати фарбовані яйця, стукаючись ними, влаштовуються цілі міні-турніри.

Частину, що залишилася від двох святкових днів жителі Молдови відпочивають і ходять у гості, а якщо дозволяють сприяє погода, то виїжджають на природу на перші весняні пікніки.

Великдень в Україні

В Україні, теж дуже трепетно і святобожно ставляться до Великого Дня Христового Воскресіння. У Чистий Четвер господині з великим трепетом і молитвою приступають до випікання великодніх пасок. Обов'язково кладуть у тісто (хрестоподібно) шматочки освяченої верби. За пасками судять, як сім'я проживе весь наступний рік. Якщо паски вийдуть рум'яні та високі — значить, в будинку буде мир, радість і достаток. Якщо ж щось не вийде, варто чекати біди.

Великдень на Україні відзначається кожний перший тиждень після весняного рівнодення і повного місяця. За минулі століття це свято злилося з народними традиціями і сімейними звичаями, які супроводжували людину протягом усього життя.

Сімейний стіл на Великдень на Україні готують з особливою урочистістю і неодмінно прикрашають квітами. Головне місце на святковому столі займає паска і крашанки, укладені на зелені. Крім цього, кожна українська господиня готує традиційні і улюблені в сім'ї святкові страви.

Після революції, попри войовничий атеїзм, традиція святкування Великодня передавалася в Україні з покоління в покоління.

Коли виготовлення подарункових художніх великодніх яєць заборонили, Великдень продовжували відзначати з крашанками (розфарбованими в один або кілька кольорів яйцями), писанками (розписаними орнаментом) і скробанками. Це особлива техніка орнаментування яєць, коли візерунок вишкрябувався тим або іншим гострим інструментом. Основна тема розпису — рослинний орнамент у поєднанні з образотворчими елементами: деревами, річкою, сонцем, будинками, птахами. Традиційними мотивами і сюжетами були зображення півника чи курочки, сонця тощо.

Яким би не було кулінарне частування на столі, але починати обід прийнято з паски. Навіть крихти цього хліба, які упали на долівку, ні в якому разі не можна викидати у сміття. Відрізаний окраєць за традицією зберігався як талісман, що приносить щастя.

Існує велика кількість великодніх забав. Найбільш популярна зараз — гра в битки, коли діти, та й не тільки, вибирають крашанки і стукають ними одне об одне. Чия розіб'ється — той і програв.

Якщо людина померла на Великдень, то вона вважається дуже щасливою, бо саме в цей день відкриваються ворота раю, і душа без всякого суду потрапляє туди.

Великдень у Вірменії

Великдень у Вірменії має назву Затик, яке означає "затвел — анджатвел" — позбавлення від мук. Свято починається ввечері Страсної суботи, по завершенні церковного обряду Андастана (освячення чотирьох сторін світу).

Однією зі старовинних традицій, що дійшли до сучасності, вважається лялька "Аклатиз", прикрашена 49 камінням і ріпчастою цибулею. Цей пасхальний атрибут символізує удачу для дому та сім'ї.

Символом Великодня у Вірменії вважається і фігурка Утис-тат, її місце на кухні як символ господині дому. У давнину таку фігурку мала вміти майструвати кожна вірменська дівчина. Утис-тат мала також виховну мету, щоб діти росли в дусі національних традицій.

Вірмени фарбували яйця і до прийняття християнства, фарбують і тепер. Червоний колір означає світло сонця. Дуже незвичайною традицією було у Вірменії на Великдень освячення дерев. Літні вірменки в пасхальний ранок зі свічкою в руках освячували дерева. У дохристиянські часи було прийнято в цей день робити ритуал жертвопринесення. Молодого баранчика або півня варили всю ніч, а потім роздавали бідним і незаможним.

На Великдень у Вірменії традиційною стравою є плов і фарбовані яйця. А раніше в цей день подавали спітак банджар, адже, за легендою, Св.Богородиця закутувала Ісуса Христа листям цієї рослини. Також, на Великдень вірменські господині пригощають кутапом — це тісто з запеченою зеленню або квасолею зі смаженою цибулею, ще ауіком (коржики з пшениці) і ахаром (варений баранчик або півень).

У давні часи В Вірменії на Великдень після пасхального обіду веселе свято продовжувалося на природі з різними іграми, кінними змаганнями і багаттями. І, звичайно ж, у цей день за звичаєм, змагаючись, розбивали фарбовані яйця.

Вірменські християни за традицією говорять один одному: «Христос воскрес із мертвих!» — «Благословенне Воскресіння Христове!».