У цей день Православна церква відзначає пам'ять святого Зосима. Він народився у Фракії в 89 році, коли християнська віра тільки зароджувалася. Однак юнак загорівся бажанням стати християнином — і незабаром здійснив його. Коли Зосима дізнався про розпочаті переслідування християн, він залишив військову службу, прийняв хрещення і присвятив своє життя молитвам і здійсненню добрих справ, інформує Ukr.Media.
Про це донесли правителеві Доміціану, і Зосимі довелося постати перед судом. Він виявився твердим у своїй вірі, відмовився відректися від Христа і принести жертву язичницьким богам. Після цього колишнього воїна піддали тортурам, але він зніс їх, не відчувши страждань. Тоді мученика уклали в темницю, а через деякий час обезголовили.
У народному календарі кілька днів Зосима, і всі вони тим чи іншим чином пов'язані з бджолами. Зокрема, на липневому Зосиму бджоли починають заносити мед у вулики та заливати стільники. Тому бджолярі намагалися даремно не турбувати комах; якщо ж доводилося пройти повз вулика, потрібно було вимовити змову: «Рій, Гуди, в поля лети! З поля додому вертайся — медок неси! ».
Поширені були серед бджолярів і інші звичаї, дотримання яких гарантувало хороший збір меду. Серед них були як раціональні (наприклад, селити під кришками вуликів синиць, які знищують шкідників), так і ритуальні (так, в якості жертви для духу — покровителя бджільництва в землю закопували глечик з медовухою).
Бджіл на Русі шанували завжди. Про це свідчить безліч прислів'їв, приказок. Серед них такі: «Бджола — божа угодниця, доставляє віск на свічки»; «Бджола жалить тільки грішника»; «Для бджоли всякий урок легкий»; «Бджіл розорити — що людину вбити». Існували й особливі прикмети: якщо бджоли летять до вуликів — скоро дощ, а якщо сидять на стінках — до сильної спеки.
Крім Зосима, в цей день нерідко згадували святого Іова. Цьому праведному було заведено молитися про позбавлення від несправедливої образи та всіляких наклепів.
