День Віри, Надії та Любові 30 вересня: історія, традиції та прикмети свята

Православна церква в цей день вшановує пам'ять мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Жінок і дівчат, з такими іменами, було заведено вшановувати та пригощати пирогами.

День Віри, Надії та Любові 30 вересня: історія, традиції та прикмети свята. Православна церква в цей день вшановує пам'ять мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії. Жінок і дівчат, з такими іменами, було заведено вшановувати та пригощати пирогами.

День Віри, Надії та Любові відзначається 30 вересня 2019 року (дата за старим стилем — 17 вересня). У цей день православна церква вшановує святу Софію і її трьох дочок. В народі свято прозвали «бабиними іменинами», інформує Ukr.Media.

День Віри, Надії та Любові присвячений зміцненню сил духу і мужності, які не зможе зломити навіть недолік тілесних сил.

Традиції та обряди свята

У церквах проходить богослужіння.

На Русі в цей день жінки голосно плакали, позбавляючи себе і сім'ю від смутку і біди. Після закінчення плачу молоді юнаки і дівчата влаштовували «сільські святці», де видивлялися собі милих серцю других половинок.

Заміжні жінки купували три свічки. Дві з них ставили в храмі перед іконою Христа. Останню з настанням півночі вставляли в коровай і читали 40 разів без зупинки слова про спокій і добробуту в родині. Вранці цим короваєм жінки годували свою сім'ю.

Історія свята

В роки правління імператора Адріана (II століття, 137-й рік) в Римі жила вдова Софія з трьома доньками: Вірою (12 років), Надією (10 років) та Любов'ю (9 років). Це був час християнських гонінь, і чутки про віруючу родину дійшли до правителя. За наказом Адріана Софія з дітьми постала перед ним і разом з дочками розповіла йому про свою віру в Бога.

Імператора здивувала сміливість маленьких християнок. Він наказав одній з язичниць переконати їх, щоб вони відреклися від своєї віри. Але все було марно. Тоді Адріан наказав їм принести жертву Богам, але його воля була відкинута.

Розгніваний імператор наказав розлучити матір з дочками та піддати сестер тортурам, а Софія мала дивитися на це своїми очима. Віру і дух маленьких християнок не змогли зломити навіть тортури. Мати поховала понівечені тіла дочок і два дні залишалася у їх могили, де і померла на третій день. За душевні муки за Христа церква зарахувала їх до лику святих.

Прикмети