13 жовтня — Михайло Солом'яний: історія, традиції та обряди свята. У цей день заборонено ходити в гості або приймати їх у себе.

Старослов'янські свята не тільки є прямою спадщиною наших предків, а й дозволяють в невимушеній формі проникнути в їх побут і культуру, на собі відчути порядки і життєвий уклад Стародавньої Русі, інформує Ukr.Media.

Одним з таких свят є "Михайло Солом'яний". Воно щорічно святкується 13 жовтня. Церквою в цей час вшановується пам'ять преподобного Григорія Пельшемського і святителя Михайла митрополита Київського.

Історична довідка

Святий Григорій був народжений в Галичі на початку 14 століття. Він походив з родовитої дворянської родини Лопотових. Коли юнак досяг п'ятнадцятиріччя, батьки вирішили вигідно одружити. Але раптово померли від мору, який лютував тоді в місті, не встигнувши здійснити задуманого.

Поховавши батьків, юний Григорій залишив успадкований маєток і землі рідні, а сам прийняв постриг у Богородице-Різдвяному монастирі, розташованому в районі Галицького озера.

З юних років святий Григорій був обдарований особливою Божою благодаттю: силою молитви він зцілював навіть хронічних і смертельно хворих. Його ім'я швидко обросло славою, і обтяжений загальною увагою чернець, вирішив здійснити паломництво в Ростов, де залишився на моління в Авраамієвому монастирі.

Через кілька років преподобний Григорій знайомиться з Діонісієм Глушитським і стає одним з його учнів.

Провівши з учителем більшу частину життя, святий Григорій в поважному віці 104 років отримує бачення, в якому ангел велить йому рухатися на берег річки Пельшми і оселитися там в келії.

На той момент ім'я старця-чудотворця було широко відоме на Русі, і до святого Григорія масово потягнулися учні. Разом з ними він збудував церкву, а потім і собор Пресвятої Богородиці (зруйновані більшовиками в 1926 році).

Святий мирно помер у віці 127 років.

Святитель Михайло народився в Сирії. Наприкінці 10 ст. тодішній константинопольський первосвященник Микола 2 Хрисоверг відправив того до Києва для хрещення князя Володимира Красне Сонечко.

Святитель Михайло був одним із засновників Печерського (Києво-Золотоверхо-Михайлівського) монастиря, де і зберігаються його святі мощі.

Народні традиції та обряди

Свято "Михайло Солом'яний" носить таке прізвисько, бо в цю пору на Русі було заведено міняти всю стару солому у дворі і будинку на свіжоскошену.

Тут існував чіткий гендерний поділ: жінки займалися заміною солом'яної оббивки в будинку: вибивали подушки і матраци. Чоловікам же доводилося міняти солом'яну підстилку на ґанку в господарських будівлях.

Цей процес мав глибокий сакральний сенс: вважалося, що від докладеної старанності і якості нової соломи залежить майбутній порядок і благоденство всього господарства.

Люди вірили, що якщо не поміняти в цей день солому, то накликати постійні прикрощі в будинок і розлад в сімейному житті.

Стару солому спалювали на великих вогнищах у формі хреста, бо до кінця дня вона вважалася проклятою і можливим вмістилищем різної нечисті.