У найбільш хіпову пору, у вересні 1968 року англійський хіт-парад на п'ять тижнів очолила пісня, написана авторами з СРСР в далекому 1924 році. А потім розлетілася по світу. Правда, її автори не могли насолодитися всесвітнім успіхом. На той час вони давно пішли у інший світ, інформує Ukr.Media.
Здається, що це пісня із минулого століття. А деякі взагалі вважають її народною. Насправді романс «Дорогою довгою» був написаний в СРСР. У 1924 році його створили композитор Борис Фомін і поет Костянтин Подревський. Першою виконавицею стала Тамара Церетелі.
Правда, музика грала недовго. У 1930-ті романси були визнані проявом контрреволюційного мистецтва і потрапили під заборону. Зате в емігрантському середовищі за кордоном ніхто не забороняв цю співучу мелодію, яка набула легкого антирадянського флеру.
Американський музикант і драматург Юджин Раскін, батьки якого були вихідцями з СРСР, чув цю пісню від мами. На початку 1960-х він написав англійський текст «Дорогою довгою» і трохи змінив вихідну мелодію. А заодно закріпив за собою авторські права на англійську версію і нове аранжування. У 1962 році вийшла платівка фолк-тріо The Limeliters під назвою «Those Were the Days».
Одного разу Раскін зіграв «Those Were the Days» у лондонському клубі, в який любив ходити Пол Маккартні. Він одразу примітив класну мелодію. Чим не хіт? Коли «Бітлз» створили лейбл Apple і потребували ударних релізів, Пол вирішив записати «Those Were the Days» для дебютного синглу 18-річної валлійської співачки Мері Хопкін.
Це був гучний успіх! «Those Were the Days» була випущена в серпні 1968 року і на п'ять тижнів посіла вершину британського хіт-параду. Потіснивши «Hey Jude». У США вона дійшла до 2-го місця.
А далі, як водиться, пішли кавери. Тільки вже не старої радянської пісні, а версії Мері Хопкін, автором якої офіційно є Юджин Раскін. Відзначилися серед інших Енгельберт Хампердінк і Даліда з франкомовним варіантом «Les temps des fleurs».
«Дорогою довгою» знають у всьому світі. Є варіації фінською, шведською, китайською, івритом.
Наприкінці 1960-х, після світового успіху, «Дорогою довгою» повернулася в радянський репертуар. Її виконував, наприклад, Едуард Хіль. Мелодія у виконанні оркестру Вадима Людвіковського звучить у «Ну, постривай!», коли Вовку затиснуло голову дверима тролейбуса.
З пісенькою Юджину Раскіну надзвичайно пощастило! Він багато років жив на гонорари від «Those Were the Days».
Доля авторів радянських авторів була аж ніяк не такою райдужною. За свої контрреволюційні романси композитор Борис Фомін провів рік у в'язниці. Потім під час Великої Вітчизняної війни писав фронтові пісні. Після — знову забутий. Фомін помер у 1948 році у віці 48 років. Більшість його творів не були записані в нотах і нині втрачені.
Поет Костянтин Подревський, якого влада проголосила діячем "міщанської" культури, несвоєчасно подав декларацію про доходи, за що отримав штраф і позбувся майна. Від цього потрясіння не оговтався: впав у нестямний стан і помер 4 лютого 1930 року у віці 42 років.
У серпні 2018 року Мері Хопкін випустила нову версію «The Were the Days», щоб відсвяткувати 50-річчя пісні.
