Жоель Діккер «Правда про справу Гаррі Квеберта»
Детективний роман швейцарського письменника про... письменників і вбивства. Деякий Маркус Гольдман, перебуваючи у творчій кризі, звертається за порадою до свого вчителя і відомого письменника Гаррі Квеберта. Але у дворі будинку Гаррі раптово знаходять труп дівчинки-підлітка, який лежить там уже 33 роки. Квеберт стає головним підозрюваним, а Гольдман намагається допомогти наставнику і заодно пише книгу про це вбивство, інформує Ukr.Media.
Жан-Крістоф Гранже «Пасажир»
Французький детективний трилер про «пасажира без багажу». Головний герой, психіатр Матіас Фрер зіткнувся з нестандартним пацієнтом — він нічого не пам'ятає, але йому сняться незвичайні сни. І все було б нічого, якби пацієнта з амнезією не виявили поруч із трупом. Справу розслідує молода інспектор поліції Анаїс Шатле, і чим далі заходить розслідування, тим крутіші повороти.
Чак Паланік «Бійцівський клуб»
Раніше я думала, що читати цей роман варто, тільки якщо не бачив шикарну екранізацію Фінчера з Едвардом Нортоном і Бредом Піттом. Якщо ви думаєте також, не думайте, а просто читайте. Воно того варте.
Тайлер Дерден, Марла Сінгер і головний герой, що страждає на безсоння вирішили створити підпільний бійцівський клуб як радикальну форму психотерапії.
Гілліан Флінн «Гострі предмети»
Журналістку Каміллу Паркер направляють у маленьке містечко, де вона сама народилася і де від рук маніяка вже загинуло кілька дівчаток. Дівчина занурюється в розслідування, але навіть уявити не може, що на неї чекає в кінці.
Мішель Бюссі «Чорні водяні лілії»
Шикарний психологічний трилер, тісно пов'язаний з мистецтвом імпресіоністів. Один з найнезвичайніших романів, що я читала.
У селі жили три жінки. Перша була лиходійкою, друга — брехухою, третя — егоїсткою. Село називалося Живерні. Перша жила на великому млині, що стояв на березі струмка, який біжить уздовж шосе Руа; друга — у квартирі мансардного типу на верхньому поверсі школи, на вулиці Бланш-Ошеде-Моне; третя, разом з матір'ю, — на Водонапірній вулиці, у будиночку з облупленими стінами. Вони не були ровесницями, о ні. Першій перевалило за вісімдесят, і вона встигла овдовіти. Ну, або майже овдовіти. Другій було тридцять шість років, і вона жодного разу не зрадила чоловікові. Поки не зрадила. Третій виповнилося одинадцять, і в неї були закохані всі однокласники. Перша завжди одягалася в чорне, друга фарбувалася, щоб сподобатися коханцю, а третя заплітала неслухняне волосся в кіски.
Деніел Коул «Кат»
Взагалі це друга книга з циклу про британського детектива Емілі Бакстер. Але читати можна абсолютно без прив'язки до початку — в романі є деякі відсилання до героїв і подій минулої книги, присвяченої розкриттю справи про «Ганчір'яну ляльку», але це повністю самостійний твір.
Лондон і Нью-Йорк накриває хвиля вбивств. Щоразу поліція виявляє два трупи: самого вбивцю й жертву. В одного на грудях вирізано слово «Наживка», в іншого — «Лялька»...
Ю Несбьо «Ніж»
Чи треба говорити про мою любов до норвежця Несбьо? Чи треба говорити, що «Ніж» — це заключний роман, дванадцятий за рахунком, у циклі про детектива Харрі Холе, ім'я якого вже ставлять в один ряд з Шерлоком Холмсом, Пуаро, Мегре і Ніро Вульфом? Чи треба говорити, що Несбьо таки розбив моє серце?
Чи треба говорити, що незважаючи на розбите серце, мені дуже хочеться перечитати всю серію про Харрі Холе?
