Як голлівудська актриса винайшла технологію, що лежить в основі Wi-Fi та Bluetooth
Історія дивовижної жінки.
Вона входила до залу під світло софітів, і світ завмирав. Хеді Ламарр — ім'я, яке в 1940-ті роки звучало як синонім краси та гламуру. Її називали королевою Голлівуду, а режисери та мільярдери шикувалися в чергу за її увагою. Але за сяйвом кінозірки ховалася інша Хеді — жінка, чий розум виявився яскравішим за будь-яку камеру. Поки глядачі милувалися її ролями, вона винайшла технологію, яка поклала початок Wi-Fi та Bluetooth, але світ занадто пізно визнав її геніальність.
Дитинство Хеді Ламарр
Гедвіґ Ева Марія Кіслер народилася в 1914 році у Відні. Її мати, піаністка, наповнювала дім музикою, а батько, директор банку, мав рідкісні на свій час погляди: він не поділяв захоплення на "чоловічі" та "жіночі". Він розповідав маленькій Хеді, як працюють машини та механізми, і в п'ять років вона вже розбирала музичні скриньки, а потім збирала їх знову — без підказок, спираючись лише на цікавість та логіку. Наука стала її першим коханням, але доля невдовзі спрямувала її на інший шлях.
У 16 років Хеді привернула увагу театрального режисера Макса Рейнгардта. Він розгледів у ній іскру актриси, і, незважаючи на протести батьків, вона поринула у світ сцени. Підробивши підпис матері, вона таємно навчалася в театральній студії, а потім втекла до Берліна — центру європейського кіно. Її перші ролі були скромними, але в 1933 році все змінилося.
Скандальна слава
Фільм "Екстаз" став сенсацією — і прокляттям. Вперше в художньому кіно актриса постала на екрані оголеною та зіграла жіночий оргазм. Цим 19-річна Хеді шокувала світ. Папа Римський засудив стрічку, в США її заборонили, а Гітлер пізніше дозволив випуск скороченої версії. Слава звалилася на Хеді, але разом з нею — і скандал. Батьки, налякані репутацією доньки, знайшли їй чоловіка — Фріца Мандля, збройового магната та мільйонера.
Мандль обожнював Хеді, але бачив у ній трофей. Він намагався викупити копії "Екстазу", забороняв зніматися і, як ляльку, водив на робочі зустрічі та наради, де обговорювалися військові технології. Серйозні чоловіки вважали красуню просто прикрасою столу і в її присутності обговорювали навіть технічні секрети. Але Хеді мовчки слухала, запам'ятовувала і вчилася — особливо коли йшлося про радіокеровані торпеди, які Фріц розробляв для нацистів.
Втеча та новий старт
Життя з Мандлем стало в'язницею. Його зв'язки з Гітлером і Муссоліні, його контроль і тиранія змусили Хеді втекти. У 1937 році вона залишила Берлін, перевдягнувшись покоївкою, дісталася до Лондона, а потім перетнула Атлантику на лайнері "Нормандія". На борту її помітив Луїс Барт Маєр, голова MGM. Він запропонував контракт і нове ім'я — Ламарр, натхненне зіркою німого кіно та звучанням французького слова "море". Так Хеді ступила на землю Голлівуду, де на неї чекали головні ролі та слава.
Її краса стала легендою — кажуть, вона надихнула Disney на образ Білосніжки, а творців коміксів — на Диво-жінку та Жінку-кішку.
Геніальна ідея за фортепіано
Друга світова війна перевернула її життя. Втікши від нацистського впливу, Хеді палко бажала допомогти союзникам. Вона не могла забути розмов, підслуханих на нарадах у Мандля. Він обговорював з інженерами радіокеровані торпеди — перспективну зброю, але з серйозною вадою: сигнали легко заглушувалися противником, і торпеди збивалися з курсу. Це питання не давало їй спокою. Вона, самоука з допитливим розумом, почала думати: як зробити радіозв'язок невловимим?
Вдома Хеді облаштувала куточок для винаходів — стіл з інструментами, подарованими Говардом Х'юзом, її коханим та авіаконструктором. Там вона малювала схеми та розбирала механізми, поки Голлівуд спав. Навіть на зйомках, у своєму акторському трейлері, вона тримала блокнот і набір інструментів.
Відповідь прийшла в 1940 році, коли Хеді познайомилася з Джорджем Антейлом — композитором, чиї сміливі експерименти з механічними піаніно зробили його легендою авангарду. Вони зустрілися на вечірці в Голлівуді і швидко знайшли спільну мову, обговорюючи не лише музику, а й війну. Одного разу, сидячи за фортепіано, вони розговорилися. Джордж грав, а Хеді дивилася на клавіші — 88 чорно-білих нот, кожна зі своїм звуком. "А що, якщо радіосигнал буде так само перемикатися? — сказала вона. — З частоти на частоту, за таємним ритмом, який знають лише свої?".
Ідея була простою, але геніальною: якщо сигнал не затримується на одній частоті, ворог не встигне його впіймати або заглушити. Антейл підхопив думку. Він запропонував використовувати перфоровані стрічки — такі ж, як у механічних піаніно, — щоб передавач і приймач перемикалися між частотами в унісон. Вони вирішили взяти до 88 частот — на честь клавіш фортепіано — і створили систему, яку пізніше назвуть "стрибкоподібним перебудовуванням частоти".
У серпні 1942 року вони отримали патент № 2,292,387 і передали його військовим США — безкоштовно, заради перемоги над нацистами. Військові подивилися на Хеді — голлівудську красуню в елегантній сукні — і відмахнулися. Хтось вважав, що технологія занадто складна для 1940-х, інші не вірили, що актриса здатна на таке. Патент засекретили і залишили без уваги.
Від торпед до Wi-Fi
Поки її винахід чекав своєї години, Хеді допомагала у війні інакше: збирала мільйони доларів на облігації, обіцяючи поцілунки щедрим інвесторам. Її пік у кіно припав на 1949 рік з «Самсоном і Даліллою» — фільмом, що підкорив глядачів і зібрав величезну касу.
Але вона втомилася від ярлика «красунечки». «Моя зовнішність — моє прокляття», — говорила вона, мріючи, щоб світ побачив її розум. У 1950-ті її кар'єра згасла. Шість шлюбів, троє дітей, переїзд до Маямі — Хеді шукала тишу.
Але про її патент не забули. У 1960-х роках американські військові почали використовувати "стрибкоподібне перебудовування частот" у секретних системах зв'язку. У 1962 році, під час Карибської кризи, ця технологія захистила радіозв'язок кораблів від перешкод. А в 1980-х Пентагон розсекретив її, і принцип став доступним інженерам. У 1990-х він ліг в основу Bluetooth, де сигнал перемикається між частотами, щоб пристрої не заважали один одному, та Wi-Fi, де сигнал розподіляється для захисту від перешкод. Хеді не отримала за це грошей, але її внесок змінив світ.
Пізня слава
Лише в 1997 році, за три роки до смерті, Хеді отримала нагороду від Electronic Frontier Foundation за внесок у технології. Їй було 82, вона жила усамітнено у Флориді і не з'явилася на церемонію. "Треба ж, яка несподіванка. То я, виявляється, розумна", — з сарказмом відповіла вона по телефону. Померла Хеді в 2000 році, залишивши по собі не лише фільми, а й світ, який вона непомітно змінила.
В Австрії 9 листопада тепер День винахідника — на честь Хеді. У 2014 році її ім'я внесли до Національної зали слави винахідників США. Вона довела, що жінка може бути зіркою і вченою, красунею і генієм.