Історія Никифора, який жив на зламі восьмого та дев'ятого століть, має напрочуд знайомий вайб вигорання і пошуку сенсів. Людина успішно робила кар'єру, була радником імператорів, блискуче виступала на Другому Нікейському соборі, захищаючи іконошанування. А потім просто втомилася від придворних інтриг і поїхала до моря. Заснувала монастир, читала, молилася, інформує Ukr.Media.

Звучить як ідеальний дауншифтинг десь на півдні Європи. Але спокій тривав недовго.

Невдовзі його обрали патріархом, до влади прийшов імператор-іконоборець Лев V Вірменин, і за відмову підкорятися політичній кон'юнктурі Никифора позбавили сану. Далі було заслання: спочатку в один монастир, потім на острів у Мармуровому морі, де він і помер через тринадцять років. І лише значно пізніше його мощі урочисто повернули до Святої Софії.

Окрім нього, у церковних списках на сьогодні є ще ціла компанія ранніх мучеників — від Савина до Христини Персидської, — але саме Никифорів день найглибше врізався в народну пам'ять.

Візантійська теологія століттями перепліталася з нашими суто побутовими, хлюпкими і трохи язичницькими страхами.

Наприклад, вважається, що сьогодні вода набуває якоїсь ультимативної сили. Традиція вимагає йти в лазню, вмиватися джерельною водою або просто вимити підлогу в квартирі. Кажуть, це вимиває з дому хвороби на цілий рік.

Здоровий глузд підказує, що генеральне прибирання з вологою ганчіркою — це просто непогана побутова психотерапія, яка дійсно трохи прояснює думки.

Але моя улюблена прикмета цього дня пов'язана не з водою, а з лісом.

Народна мудрість суворо забороняє сьогодні йти в хащі, бо саме в цей час після зимової сплячки прокидаються ведмеді. Вони виходять з барлогів, дезорієнтовані, голодні і злі.

Прекрасна, як на мене, метафора березневого стану багатьох із нас. Тож ніяких прогулянок лісом, ніякого рубання дров чи дерев. Навіть полювання під суворою забороною, особливо на птахів.

Підстрелити сьогодні перелітного гусака вважалося катастрофічним знаком, здатним накликати біду на всю родину мисливця.

Взагалі, птахи 13 березня — головні. За ними читали майбутнє, як ми зараз читаємо аналітику.

Якщо прилетіли зяблики — дістаємо теплі куртки, холоди повернуться. Побачили лебедів — може ще й снігом присипати. Густий туман зранку гарантує дощове літо, а сильний вітер — аномальну спеку.

Єдина безумовно хороша новина — це ті самі дикі гуси.

Якщо вони повертаються саме на Никифора, значить, літо буде теплим і щедрим.