11 відомих забобонів та історії їхнього походження

Ми постійно прагнемо привернути удачу (або очиститися від негативу), ґрунтуючись на марновірствах. Це бажання впливати на факти не нове, воно супроводжувало людину протягом століть. І хоча ці переконання без наукової чи релігійної підтримки, вони зазвичай заспокоюють нас. Дізнайтеся про різні забобони та їхні походження, інформує Ukr.Media.

Розсипати сіль

Сіль, окрім своєї корисності на кухні, стала причиною кількох забобонів. Розсипати її вважається синонімом невдач. Коли це трапляється, багато людей беруть трохи солі і перекидають її через плече, щоб уникнути невдачі.

Цей звичай ініційований стародавніми греками і шумерами. З іншого боку, давати сіль означає бажати процвітання. У японській культурі ефект цього продукту змінюється на захисний, оскільки сіль береться з собою, якщо ви йдете на похорон.

Також відомо, що у Стародавньому Римі державним чиновникам платили заробітну плату цією приправою (звідси і термін "зарплата"). Ось чому це був символ процвітання, а солонка не передається з рук у руки, щоб уникнути конфліктів.

Стародавні римляни клали сіль на стіл, щоб інша людина могла її взяти. У деяких країнах, наприклад у Аргентині, коли людині бракує удачі, за традицією кажуть, що вона "солона".

Чорна кішка

Історії про кішок як про містичних тварин походять із часів Стародавнього Єгипту, де їх шанували, а вбивати їх було заборонено. Любов до цих створінь була настільки великою, що після смерті одного з котів єгиптяни голили собі брови.

У різних культурах кішку не лише поважали, а й вважали священною (як у старій Мексиці). У Англії рибалки були переконані, що наявність кота на борту приносить удачу. За часів середньовіччя переконання, що чорний кіт віщує невдачу, було пов'язане з відьмами. Вважалося, що тоді чаклуни використовували чорних кішок для виконання секретних мандатів.

Переслідування і смерть цих тварин були настільки розповсюджені, як деякі стверджують, що їхня загибель сприяла поширенню чорних пацюків і бубонної чуми (хвороби, яка вбила більше 50 мільйонів людей).

Доторкнутися до дерева

Деякі люди вважають, що таким чином вони позбудуться невдач, які їх переслідують. Цьому марновірству вже багато років. Воно виникло кілька століть тому. Тоді деревом поклоніння вважався дуб. Дотик до нього нібито запобігав хворобам.

Спочатку звичай фокусувався на цьому дереві, але потім він перейшов і на усі інші. У деяких культурах вважалося, що з дубом пов'язані дві дії: подяка і передача бажання. Існували цивілізації, які вважали, що на деревах жили феї і різні боги.

Не можна бачити наречену перед весіллям

Є багато забобонів, пов'язаних із одруженням. Наречена не повинна носити перли, щоб не було сліз, наречений не може мати вигнуту краватку, якщо хоче мати гармонійне життя.

До цього часу зберігся звичай підкидати букет квітів, щоб дізнатися, хто буде наступною нареченою. Одне з найпоширеніших марновірств — не бачити наречену у весільній сукні, поки вона не буде біля вівтаря. Це марновірство йде відтоді, коли шлюби укладалися з економічною метою. Щоб цю угоду було виконано, нареченому і нареченій заборонялося зустрічатися одне з одним. Це мало попередити відмову.

Число "13"

Це число завжди асоціювалося з невдачею. На думку деяких народів, поєднання цієї цифри з вівторком або п'ятницею може бути катастрофічним.

Хаммурапі — правитель Вавилону — завжди пропускав цей номер у своїх указах, вважаючи його недоброю ознакою.

Страх перед цим числом називається "трискайдекафобія". Тим не менше у багатьох народів це число не вважається підступним. Наприклад, у США, оскільки орел на своєму прапорі тримає у своїх пазурах 13 стріл.

Розбите дзеркало

Раніше дзеркала були металевими, і лише потім за склом стали розміщувати срібну фольгу. Це марновірство пішло з Венеції, де у багатих був звичай використовувати великі дзеркала. Коштували вони дуже дорого, тому слуг попереджали, щоб вони були обережними під час прибирання.

Ще за одним марновірством вважалося, що дзеркало відображає душу, тому його руйнування може зашкодити людям. Також існує переконання, що якщо дивитися на своє відображення у дзеркалі при свічках, то це принесе нещастя. Тому його прикривають під час похорону.

Прохід під драбиною

Є такі люди, які у разі необхідності можуть зробити велике коло, лише б не йти під драбиною. Вважається, що це марновірство бере свій початок у Єгипті. Тут піраміди — це священні місця, а сходи, притулені до стіни, мають подібну форму.

Згідно з іншою теорією, ця прикмета пов'язана з шибеницями, які використовувалися у Середньовіччі. Стверджується, що повішені проходили свій останній шлях під драбиною.

У християнській вірі така драбина утворює поряд із підлогою трикутник, який є символом Святої Трійці.

Відкрита парасолька

Віра у невдачу, яка приходить із відкритою у приміщенні парасолькою, нараховує кілька століть.

Незважаючи на те, що завжди був потрібний спосіб укриття від дощу чи сонця, парасолька почала використовуватися у Франції у кінці 15-го століття і була пов'язана лише з жінками. На думку вчених, мода на використання парасольок була нав'язана Джонасом Хенвеєм, який приїхав з Франції до Лондона і використовував їх під час затяжних дощів.

Тепер марновірство існує через те, що багато людей входять з вулиці до приміщення з відкритою парасолькою і закривають її там, не звертаючи увагу на те, чи є хтось поруч. Це спричинило не одну побутову травму, пов'язану з очима. Можливо, цей міф з'явився через те, що люди були обережними у поводженні з парасолькою, щоб не завдати шкоди довколишнім.

Схрещувати пальці

Походження цієї прикмети не зовсім зрозуміле. За одним переконанням, схрещування пальців мають вигляд хреста, що до католицизму вважалося удачею.

За часів католицьких переслідувань це був прихований спосіб показати віру. Є ще одна теорія, яка вказує нам на лучників під час протистояння між Францією і Англією, відомого як Столітня війна. Тоді для подовження тятиви лука схрещували пальці, щоб сильніше натягнути її.

Підкова

Походження прикмети про удачу, якщо підкова висить над дверима, має два тлумачення. У Греції, де вперше були зроблені підкови з заліза, цей метал пов'язували з родючістю і удачею.

За другою версією, це пов'язано з діяльністю св. Дунстана, який, перш ніж стати архієпископом Кентерберійським, працював ковалем. Одного разу він уклав договір з дияволом і підкував його, але взяв із нього обіцянку, що той ніколи не зайде у будинок, якщо над його дверима висить підкова. Із того часу вважається, що такі будинки диявол просто оминає.

Чотирилисна конюшина

У стародавні часи друїди Британських островів вважали цю рослину священною, оскільки за прикметами вона могла відганяти злих духів. За іншими прикметами вважається, що людина може збагатитися, якщо випадково знайде цю рослину.