Від самого свого народження і протягом усього життя діти оточені турботою і любов'ю батьків, бабусь, дідусів та інших родичів. Адже навіть сорокарічна людина для когось завжди залишатиметься дорогоцінним синочком, онуком, племінником. Що вже казати про немовля, яке щойно з'явилося на світ. Цій безпорадній, але вельми вибагливій істоті гарантована цілодобова увага домочадців, які безперервно переживають за її самопочуття і настрій, інформує Ukr.Media.
Цілком закономірно, що і прикмети, пов'язані з дітьми, здебільшого стосуються їхнього дитячого віку. Адже саме початок нового життя викликає у новоспечених батьків особливе занепокоєння, а отже, змушує звертатися за порадою не тільки до медиків, а й до мудрості предків. Багато мам і тат щиро вірять, що якщо дути в обличчя малюкові, то можна заплутати йому долю. Старше покоління часто переконує всю сім'ю, що не можна садити немовля на стіл, щоб воно не перетворилося на плаксу і вередуна.
Окрема прикмета існує щодо поцілунків. Люблячій мамі чи бабусі часто так хочеться притулитися губами до пухкенького рученятка, пухнастої маківки чи будь-якої іншої частини тіла дорогоцінного дитятка. Однак народні повір'я радять утриматися від деяких пестощів, стверджуючи, що вони можуть завдати дитині шкоди. Наприклад, поцілунки в лобик можуть стати причиною затримки розвитку мовлення, а через цілування щічок у малюка довго не виростуть зубки.
Наші предки також ніколи не цілували новонароджених у п'ятки. Вони вірили, що якщо навіть один раз чмокнути немовля в ступню, воно довго не зможе навчитися самостійно ходити. І якщо поцілунки в щічку або потилицю дійсно можуть спричинити серйозні наслідки для здоров'я, наприклад, стати причиною зараження дитини якимось вірусним захворюванням, то щодо "п'яткових" ніжностей цього стверджувати не можна. У наші дні точно встановлено, що для них не існує медичних протипоказань. Однак забобонні батьки діточок, які пізно починають ходити, часто звинувачують у своїй біді порушення саме цього табу.
