Артуру Пателю з міста Стівенідж, Східна Англія, 21 місяць — тобто рік і дев'ять місяців. І він вже побував у перукаря стільки разів, скільки його ровесникам і не снилося. Адже шевелюра у Артура дійсно дивовижна: стрижку треба робити хоча б раз у шість тижнів, інакше дитина просто втрачається під своїм волоссям, інформує Ukr.Media.
З такою дивною особливістю Артур народився, і лікарі дуже здивувалися, а от мати хлопчика — не дуже. Жінка — її звуть Емі — розповіла про це.
Коли він народився, вся його голова була покрита волоссям. Я тужилася, а лікарі та сестри просто повторювали мені: «Ми бачимо його волосся!» Всіх охопив шок — крім мене. Я думаю, це була свого роду материнська інтуїція, я чомусь так і думала, що у нього буде багато волосся.
І хоча всі навколо тільки й повторювали, як дивно виглядає Артур, його особливості одразу ж знайшлися свої плюси.
Зазвичай новонародженим треба носити шапочку, але лікарі сказали мені не турбуватися, адже у Артура вже була відмінна теплоізоляція.
Ось так виглядав малюк Артур у вересні 2017 року.
Незабаром Емі усвідомила, що її син і справді незвичайний.
Люди реагували якось так: «О боже, поглянь на його волосся!» — всі в лікарні, всі, з ким я перетиналася, говорили: «Вау!» Тоді я і зрозуміла, що це не зовсім звичайно.
Оточуючі не втомлювалися гадати, чому малюк настільки волохатий, і ставити його матері дивні питання.
Люди завжди дуже дивуються, тому що у нього стільки волосся — деякі навіть запитують, чи була у мене печія, коли я була вагітна. Але у мене її взагалі не було.
Швидше за все, причина такого волосся — генетична, адже у батька хлопчика — Річарда Пателя — дуже схожа шевелюра.
Як тільки Артуру виповнилося кілька місяців, стало ясно — хлопчину пора стригти.
Перукарі були так здивовані! І з того часу він ходить в той же барбершоп, що і мій чоловік, адже їх волоссям потрібна правильна стрижка.
Причому волосся малюка відростають досить швидко: підстригати їх треба хоча б раз у шість тижнів. А зрозуміти, що пора стригтися, досить просто.
Ми розуміємо, що настав час йти до перукаря, коли моя свекруха збирає його волосся шпилькою — це значить, що вони вже заважають йому бачити.
Правда, сам Артур не в захваті від постійних візитів до перукаря, але його батьки вже знайшли єдиний спосіб переживати кожну стрижку.
Він не дуже-то любить ходити в барбершоп, і ми виявили, що дозволити йому дивитися «Свинку Пеппу» на моєму телефоні — єдине, що його заспокоює. Без "Пеппи" це досить травмуюча подія для нього.
В перервах між походами в перукарню Емі доводиться якось викручуватися, щоб волосся не сильно лізли Артуру в очі. Нещодавно вона навіть почала використовувати гель для укладання.
З його волоссям складно впоратися: ми наносимо на них гель і намагаємося укласти їх. Зазвичай вони доростають до того, що лізуть йому в очі, а ззаду стають страшенно довгими.
