Чому радянські жінки в 40 років виглядали старішими, ніж ми зараз у 50?

Дістаньте сімейний альбом і знайдіть маму чи бабусю в 40 років. Стриманий костюм, «хімія», серйозний погляд — здається, що їй років на десять більше. Чоловіки на тих же знімках теж виглядають старшими: вуса, костюми, зачесане назад волосся. Отже, річ не лише в кремах. Віку додавали побут, мода і те, як рано жінка ставала «дорослою».

Ручне прання і друга зміна вдома

Перші радянські пральні машини були, власне, баками з мішалкою: воду гріли, наливали та зливали вручну, білизну викручували через валики, крутячи ручку. У 80-х у магазинах стояли «Фея» та «Золушка» — зовсім без викручування, а автомат «В'ятка» коштував дві-три зарплати. Одноразових підгузків не було, пелюшки прали й прасували. Гаряча вода навіть наприкінці 80-х була в усьому Союзі у двох третин міських сімей, а в селах — майже ні в кого.

І все це — після роботи: в Україні жінок серед робітників і службовців було понад половину. Згідно з дослідженням 1985 року, після зміни працівниця витрачала на дім понад три години, чоловік — менш ніж годину. У вихідний — понад шість годин проти неповних трьох. На магазини та черги у будній день у неї йшло майже втричі більше часу, ніж у чоловіка. Вільного часу залишалося 2 години 24 хвилини, у чоловіка — 4.

«Хімія», начіс і бабетта

Хімічна завивка увійшла в моду у 50-х і трималася до кінця 80-х. Її називали «шестимісячною». Хто до неї звикав, часто так і не змінював зачіску — тому у мами на сімейних фото бувають одні й ті самі кучері і у 28, і в 60.

У 60-х з'явилися начіс і бабетта — після фільму «Бабетта йде на війну» з Бріжит Бардо. Високу зачіску робили в перукарні й берегли: не розчісували до тижня, голову мили якомога рідше, спали на валику або сидячи. Журнал «Робітниця» на початку 60-х критикував цю моду: дівчата зі збитим волоссям, писали там, «виглядають значно старшими за свої роки».

Зачіска дорослої жінки тоді й мала виглядати солідно. Тому «хімія» досі здається нам бабусиною.

Сукня від кравчині та одяг «за віком»

Гарну річ часто не купували, а шили: самі, за викрійками з «Робітниці» та київської «Радянської жінки», або в ательє, де на пошиття записувалися в чергу. «Бурда» російською з'явилася лише наприкінці 80-х. У будинках моди придумували окремі фасони для молодих і для старшого віку.

У селах за тим, як одягнена доросла жінка, стежили сусіди. Етнографи, які розпитували жінок на Поділлі, записали розповідь тієї, що в 33 роки залишилася вдовою з двома доньками: «То я стінялася шапку вдіти. І штанів стінялася вдягнути. Бо я сама жила». А спідниці вище коліна носила «тільки молодьож».

Заміж у 22, бабуся в 45

У 1990 році українка вперше виходила заміж у середньому у 21,8 року, і майже половина наречених була молодшою за 20. Першу дитину народжували близько 22-23 років. Зараз перший шлюб — у 26 з гаком, наречених, молодших за 20, залишилася одна з десятьох, перші пологи — у 25-26.

Отже, у 40 років у жінки тоді зазвичай був майже дорослий син або донька, а в 45 вона нерідко вже ставала бабусею. Сьогодні первістка народжують на 3-4 роки пізніше, і бабусею в 45 стають значно рідше.

Фото з певної нагоди

У фотоательє ходили з певної нагоди, і ретушер міг підправити обличчя — але позу, костюм і зачіску залишав. Плівку берегли, і в альбом ішло майже все, що вийшло. Зараз із десятків кадрів у соцмережі потрапляє найкращий, та ще й з фільтром. Тож порівнюємо ми зазвичай святковий портрет мами з власним вдалим селфі.