Більшість з нас твердо впевнені, що фрукти – це джерело вітамінів і інших корисних речовин, і постійне їх вживання обов'язково принесе організму незаперечну користь. В будь-якому магазині сьогодні можна купити яблука, банани, лимони, мандарини, виноград, причому в будь-яку пору року. Але чи це ті фрукти, які їли наші бабусі і мами 50 років тому?
Вітаміни та мінерали
Американські вчені проаналізували зміну складу майже 40 видів звичайних фруктів і овочів за період з 1950 до 2000 рік. Базою для дослідження послужили дані Департаменту сільського господарства США. І що ж з'ясувалося? Виявляється, кількість вітамінів і мінералів у них відчутно зменшилася. Особливо це стосується вітаміну С – на 15%, кальцію – на 16%, заліза – на 15%, вітаміну А – на 18%. Крім того, знизився вміст фосфору (9%) і протеїну (6%), інформує Ukr.Media.
Пояснити це сумне явище, на думку вчених, можна тим, що селекціонери при виведенні нових сортів звертають більше уваги на збільшення обсягів плодоношення і довготривалість зберігання, ніж на вміст корисних речовин.
Зимові яблучка...
Років 50 тому всі фрукти і овочі в магазинах з'являлися сезонно: мандарини – взимку, після того, як знімали урожай в Абхазії, яблука – восени, полуниця – влітку. А банани продавали рідко і були вони зелені. Можливо, діти радянської епохи пам'ятають, як мами укладали дивовижний фрукт ближче до батареї – дозрівати.
Сьогодні фрукти в магазинах, наприклад, ті ж яблука продаються цілий рік. Але ж всім чудово відомо, що садове яблуко може зберігатися вдома максимум до лютого, і то, якщо це особливий сорт. Відповідь дуже проста – вся справа в хімії. Абсолютно всі фрукти обробляються хімікатами для надання їм товарного вигляду, а також для кращого транспортування і зберігання.
Наприклад, лимони, які ми так цінуємо за зміст вітаміну С, проходять так звану процедуру дегріннінгу. Під час цієї процедури зібрані ще зеленими, плоди обробляють невеликими концентраціями етилену при певних температурах. Лимони під впливом етилену стають звичного нам жовтого кольору, але ось вітамін накопичити не встигають.
Для того, щоб фрукти довго зберігалися і переживали перевезення з мінімальними втратами, використовується цілий спектр хімічних речовин, про які пересічний покупець не має поняття.
Метилбромід – зазвичай застосовується для захисту фруктів від комах, але і здатний збільшувати терміни зберігання. Речовина дуже токсична, при отруєнні вона вражає легені і нирки, може змінювати склад крові. Вважається, що поки плід добереться від країни-експортера до покупця, метилбромід на ньому вже не залишиться. Однак, в деяких випадках речовина все ж залишається на фруктах, причому може потрапляти всередину плодів. У багатьох європейських країнах застосування метилброміду заборонено. У нас же він знаходиться у списку дозволених.
Етилен. Ця речовина відноситься до групи фітогормонів, деякі рослини виділяють його самостійно для стимуляції дозрівання плодів. Етиленом обробляють фрукти, наприклад, банани, для прискорення їх дозрівання. Етилен вважається нешкідливим, але не варто забувати, що фрукти збираються ще незрілими, і ця обробка надає їм лише видимість стиглості вміст корисних речовин в таких фруктах мінімальний.
Дифеніл – ще один хімікат, що застосовується для того, щоб фрукти витримали тривале перевезення та зберігання. Ним обробляють поверхню плодів, для запобігання розвитку цвілі і грибків, але для людини дифеніл дуже небезпечний. Він є канцерогеном і викликає алергічні реакції. Дуже часто алергія на цитрусові викликана саме дифенілом.
Суміш воску, парафіну і сорбінової кислоти використовується для надання фруктам привабливого вигляду. Нерідко на прилавках можна зустріти апельсини або яблука, шкірка яких просто сяє, але зовсім не від того, що фрукти свіжі і здорові. Просто їх шкірку обробили хімікатами. Віск і парафін не дають рідині випаровуватися з плодів, це збільшує термін зберігання. Але для людини вживання їх в їжу небажано. Сорбінова кислота руйнує корисний вітамін В12, що міститься у фруктах, а у людини може викликати серйозні кишкові розлади.
Звичайно, змінилися і методи вирощування фруктів, збільшилася кількість і склад застосовуваних добрив і підгодівлі. Так що ті яблучка, які їли наші бабусі, і ті, які сьогодні їдять наші діти – це два різних фрукти. І якщо ви хочете, щоб фрукти приносили вам реальну користь, вирощуйте їх у своєму саду. Або хоча б ретельно мити перед їжею.
