У міру того як за рахунок психологічних практик у вас знизиться емоційна залежність від їжі, а контакт з тілом поступово відновиться, ви забудете про зриви. Вам належить освоїти кілька технік скорочення переїдання. Спробуйте їх усі як мінімум тричі і створіть свій SOS-набір. Адже усі ми різні: полюбляємо різну їжу, по‑різному виглядаємо і є невимовно різноманітними на рівні нейронних зв'язків, інформує Ukr.Media.
Броколі-тест
І ось ще один кумедний тест на визначення, що ви відчуваєте зараз — голод або апетит. Готові згризти сиру капусту броколі? Якщо так — точно голод, сміливо сідайте за стіл. Якщо ні, тоді виконуйте запропоновану вправу — задавайте собі питання, хто всередині вас просить їжі.
Віртуальний десерт
Уявіть собі бажану їжу у всіх деталях: на якій тарілці вона лежить, як виглядає, як пахне. Подумки спробуйте шматочок, подумки повільно прожуйте, відчуваючи, як змінюється смак у міру жування. Повільно і усвідомлено на рівні уяви смакуйте бажану страву.
Не бійтеся захлинутися слиною! Навіть зі стану гострого голоду поїдання уявної їжі для більшості людей може знизити, та навіть зовсім прибрати апетит. Очі "нагодовані", а це означає, що усвідомленість може знову увімкнутися, і ви застраховані від переїдання.
Приміряння смаку
Коли ви відчуєте бажання щось з'їсти, дайте відповідь на питання (бажано письмово):
- що я відчуваю у тілі;
- що я думаю;
- чого я зараз хочу насправді.
Потім сфокусуйте ваше бажання на їжі — яку саме їжу ви зараз хочете. Подумки приміряйте різні смаки, різні продукти, як приміряєте сукню у магазині, і коли приміряли — ви вже знаєте, чи добре вона сидить, чи підходить вам. Так і тут: подумки приміряйте різні продукти, різні страви і сфокусуйте ваше бажання. Наприклад: не просто "хочу чогось солоденького", а "хочу солодку теплу сирну запіканку". Або раптом вам захочеться смаку консервованого тунця у салаті. Або чогось ще.
Граємо у критика
Відмінно, ви вже знайшли, чого саме зараз хочете. А далі продовження для просунутих користувачів: опишіть цю страву неупереджено, як ресторанний критик. Наприклад: салат з тунцем з магазину у пластиковій упаковці містить майонез, жирність якого 67 %, консервований тунець. Консерви містять шкідливі хімічні консерванти. І так далі про інгредієнти салату та ваші думки з цього приводу.
Краще це все записати ручкою на папері. Записування вмикає вашу харчову усвідомленість. Швидше за все, тяга до цього продукту мине.
Їсти очима
Перед тим як щось з'їсти, подумки уявіть, як цей продукт долає весь шлях по вашому тілу від рота до шлунку. Якщо у вас добре розвинена уява, вам буде легко це зробити. А якщо не дуже розвинена, то додатково потренуєте її.
Уявіть, які відчуття у вас у роті від цього продукту, уявіть, як він проходить по стравоходу, потрапляє до шлунку — яке від нього відчуття ситості. Яке ще відчуття від цього продукту — легкість, тяжкість, можливо, щось ще відчує ваше тіло. І поки ви це уявляєте, подумки задайте питання: як ставиться ваше тіло до цього продукту — чи радіє воно йому?
Не питайте язик — смакові рецептори хитрі, вони хочуть смаку, а не користі. Але 30 секунд задоволення на язиці можуть перетворитися на складки на талії. Тому запитайте тіло, якому належить це на собі носити.
Якщо тіло відповіло: "Ні, не хочу, це шкідливий продукт" — ви все одно маєте право на харчове задоволення. Але ви вже зробите це усвідомлено. Можливо, ви запропонуєте тілу альтернативу. Наприклад: "Давай цукерку я все ж таки з'їм, але зроблю 30 присідань".
А якщо тіло відповіло: "Я радію цьому продукту, він корисний" — тоді ви з особливим задоволенням його з'їсте.
І у будь-якому випадку ви з'їсте менше, адже на отримання сигналу про насичення у середньому йде 20 хвилин від початку приймання їжі. І для вас цей час почнеться з моменту уявлення, що ви вже з'їли цю їжу. Відповідно, ви швидше відчуєте насичення.
