Про те, що перед варінням завжди потрібно замочувати крупи, скаже будь-який досвідчений кухар, проте не всі господині дотримуються такого маленького правила. З одного боку, такі маніпуляції забирають час, а з іншого, цілком можуть зберегти здоров'я, якому загрожує фітинова кислота, що міститься в таких крупах. І винен в її наявності ніяк не виробник, так розпорядилася природа, інформує Ukr.Media.
Насправді, фітинова кислота — це свого роду оболонка, яка не лише захищає зерно від всіляких пошкоджень комах, але і значно продовжує його термін зберігання. Однак при попаданні в організм людини вона служить блокатором ферментів шлункового соку, уповільнює процес травлення і провокує порушення опорно-рухового апарату. Щоб вберегти себе і близьких від різної неприємної симптоматики, яка згодом може вилитися в серйозні захворювання, дуже важливо промивати крупу перед варінням. Унікальність фітинової кислоти якраз в тому, що вона зберігається навіть при термічній обробці, а ось просте замочування, вбиває її. З одного боку — це парадокс, але так і є.
Фахівці рекомендують просто підрахувати свої можливі витрати, якщо фітинова кислота при регулярному попаданні в організм, почне працювати, як згубник, то вийде велика сума. Але можна ж не доводити себе до критичного стану, а всього лише дати крупі настоятися у воді. Однак слід знати про те, скільки часу буде потрібно кожній крупі, щоб позбутися від фітинової кислоти. Наприклад, пшоно, дрібнозернистий кіноа або кукурудзяну крупу варто витримувати у воді приблизно 3 години, тоді, як рис і гречку майже 7. Вирішили побавити себе перловою кашею, то попередньо залиште цю крупу фільтруватися у воді протягом 6 годин, ячці досить буде і 2-3 годин, а ось любителям коричневого рису доведеться чекати набагато довше — 16 годин.
Однак знати кількість часу для кожної крупи — це ще далеко не все. Існує навіть інструкція, як правильно замочувати крупи. Отже, в теплу кип'ячену воду потрібно додати кілька крапель окислювача, наприклад, лимонної кислоти. Причому вода повинна повністю покривати крупу. Потім накрити плівкою миску або тарілку з зануреною в рідину крупою і залишити при кімнатній температурі на потрібну кількість часу. Після — знову промити крупу під водою й одразу ж відправляти в киплячу воду. Замочені крупи варяться набагато швидше, ніж сухі, що не може не радувати господинь.
