Вважається, що кава, зварена з мелених зерен, не йде у жодне порівняння з її розчинним аналогом. І це дійсно так. Однак у тому разі, якщо належить спробувати зернову каву вперше, існує високий ризик обрати напій, який не є відповідним за смаком. Щоб уникнути неминучого розчарування, під час вибору варто враховувати кілька ключових моментів, інформує Ukr.Media.
Арабіка або робуста?
Зараз кава у зернах на світовому ринку представлена переважно двома сортами — арабікою і робустою. Схожі на вигляд, ці сорти мають мало спільного у всьому іншому.
Арабіка — це інтелігентний, вельми вибагливий, але вишуканий за смаком сорт. Тому, хто мріє оцінити весь букет ароматів і присмаків кавового напою, варто починати знайомство саме з арабіки. Тут можна розрізнити і шоколадні нотки, і нотки горіха, і приємну солодкість, і тонку кислинку. Правильно обсмажені ягоди арабіки дозволяють насолоджуватися кавою у всій її красі.
Робуста менш вибаглива до умов вирощування, більш плодоносна, але досить проста за смаком. Якщо арабіка — це клас інтелігенції, то робусту можна вважати нічим іншим, як робочим класом. Зерна робусти надають напою виражену гірчинку, забезпечують щільний шар пінки і гарну міцність. Для тих, хто п'є каву не заради насолоди, а заради відчуття бадьорості і заряду енергії, цей варіант буде найбільш доречним.
Відрізняються сорти і за ціною: арабіка коштує помітно дорожче за робусту. Змішуючи зерна різних сортів у різних пропорціях один з одним, бариста і люди, які їх обсмажують, отримують нові відтінки смаків і регулюють вартість свого продукту.
Америка чи Африка?
Не є таємницею те, що основними постачальниками кавових зерен на ринок сьогодні виступають країни Африки (Кенія, Ефіопія) і Центральної та Південної Америки (Бразилія, Колумбія). Від місця зростання дерева також залежить смак напою.
Досвідчені баристи вважають, що для напою, звареного з бразильських зерен, характерна більша щільність, високий ступінь насиченості смаку і практично повна відсутність кислинки. Виражена кислинка і легкість інших відтінків характерні для африканських сортів зерна. Середнє положення між ними займають напої, зварені з ягід, що ростуть у Центральній Америці.
Нерідко у магазинах можна зустріти каву, вирощену у Індії. Для неї характерна яскраво виражена шоколадна нотка, м'якість і оксамитовість смаку. Окремим сортом вважається малабарський мусон. Так називають зерна, які збирають на узбережжі півострова. Близькість морської води і вітри надають йому особливий смак.
На що ще звернути увагу?
На кінцевий результат впливає не лише сорт і місце зростання зерен. Має значення і спосіб, яким вони були обсмажені — саме у процесі обсмажування відбуваються хімічні реакції, під час яких розкривається весь потенціал сировини.
Існує безліч різних методик обсмажування кавових ягід. Наприклад, американське обсмажування наповнює їх кислинкою, віденське забезпечує яскравий аромат і солодкий присмак, італійське надає гіркоту, а французьке прибирає практично усю кислоту. Звичайно, усе це стає можливим за умови, що той, хто обсмажує зерна, суворо дотримується технології і прагне до досягнення ідеальної кондиції для кожного зернятка.
Ознайомитися з усім розмаїттям сортів і способів обсмажування кави можна навіть у професійних інтернет-магазинах. Зазвичай, солідні компанії пропонують безкоштовну дегустацію і знижки на перше замовлення, що допомагає зробити перший крок до знайомства зі справжньою кавою.
