Існує науковий метод, якому вже понад 100 років. Придумав його двоюрідний брат Чарльза Дарвіна, один із найвідоміших дослідників Великої Британії — Френсіс Гальтон, інформує Ukr.Media.
20 грудня 1906 року Гальтон надіслав до журналу лист, де запропонував "науковий" метод розрізання круглого торта.
Чим же йому не догодив звичайний спосіб клиноподібного поділу?
Традиційний метод
Річ у тому, що класичний спосіб нарізання призводить до швидкого засихання торта. Якщо вирізати трикутний шматок, то дві вертикальні площини виявляться нічим не захищені і швидко почнуть сохнути.
А коли ви відріжете наступний шматок, то одна його частина буде все ще свіжою, а інша виявиться вже не такою м'якою. Чим довше торт простоїть у розрізаному стані, тим суттєвіше буде відчуватися різниця.
Одна зі сторін буде відрізнятися від іншої.
Науковий підхід
Звичайний метод — неправильний. Я хочу запропонувати математично вірний спосіб, — писав Френсіс Гальтон.
Спосіб виглядає не так елегантно і шматочки виходять не зовсім рівні, але цей метод здатний надовго зберегти торт свіжим.
Отже, перший шматочок ми вирізаємо досить варварським способом — прямо з середини торта.
Вийшов великий і рівний шматок.
Після цього, дістаємо відрізаний шматок і зсуваємо утворені половинки разом. Таким чином, щоб поверхні максимально прилягали одна до одної. Тепер внутрішність торта закрита і довше залишиться м'якою.
Другий шматок ріжемо за таким же принципом. Тільки перпендикулярно вже наявному розрізу.
І знову зсуваємо отримані половинки разом.
Так можна повторювати поки не закінчиться торт або гості не наситяться.
"Науковий" метод нарізання торта є найкращим вибором, коли ви плануєте зберігати десерт до наступного дня. Завдяки особливій техніці розрізання та з'єднання країв, торт довше зберігає свою свіжість, м'якість та соковитість, не засихаючи на відкритих зрізах.